Трепак: Розслідування справи Гандзюк показує, що на Херсонщині діє потужний клан, якого реально бояться

Розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк свідчить, що в Херсонській області є свій "клан" (так зазвичай називають мафію). Про це заступник генерального прокурора України Віктор Трепак заявив ZN.UA в інтерв'ю, яке було опубліковано 21 березня.

"Розслідування "справи Гандзюк" показує, що Херсонщина — це область, де діє потужний клан, який панує у регіоні і якого реально бояться. Його мета — отримання наживи з використанням владних можливостей. Під цим кланом знаходяться правоохоронні органи. Усі ключові економічні, політичні та інші питання вирішуються головними дійовими особами цього клану, частина яких фігурує у цьому кримінальному провадженні. Клан має серйозні міжнародні зв'язки, зокрема в Європі", – сказав він.

За словами заступника генпрокурора, фігурант справи Гандзюк Олексій Левін невипадково "знайшов притулок у Болгарії".

"Представники херсонського клану мають бізнес-інтереси на окупованій Росією території, зокрема в Криму. У контексті нинішньої ситуації на цю обставину не можна не звертати уваги. Адже Херсонська область, яка межує з окупованим Кримом, є стратегічно важливою для російських спецслужб. Вони зацікавлені у посиленні своїх позицій у цьому регіоні, збільшенні впливу через агентуру, проведенні різного роду спецоперацій, корумпуванні представників влади, використанні кримінальних структур, придушенні патріотичних рухів", – пояснив Трепак.

Він вважає, що ситуацію, яка виникла в Херсонській області, виправити "цілком можливо, в тому числі шляхом ефективного використання засобів і можливостей кримінального провадження".

"Стратегія нашого розслідування полягає у тому, що воно не може зводитися до нападу на Гандзюк як одиничного та окремого злочину. Це посягання треба розглядати у загальному контексті всієї злочинної діяльності клану", – підкреслив заступник генпрокурора.

31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.

У справі про напад на активістку заарештували шістьох осіб. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (всі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством винесли обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Слідчі вважають Левіна організатором злочину, який підбурював виконавців і надав їм інформацію про місце проживання Гандзюк. Його заочно заарештував український суд. У вересні 2019 року його оголосили в міжнародний розшук. Левін стверджував, що спочатку пропонував облити активістку не кислотою, а зеленкою. 16 березня Левіна екстрадували в Україну, 17-го – взяли під варту.

Замовником нападу, на думку правоохоронців, був голова Херсонської облради Владислав Мангер, який частково оплатив злочин. У тексті підозри Мангеру зазначено, що мотивом нападу на активістку була "особиста неприязнь" до неї у зв'язку з активною громадською діяльністю, яка могла підірвати його політичну і ділову репутацію. Мангер перебуває на волі.

Батько і друзі активістки вважають, що, крім Мангера, замовниками нападу можуть бути колишній голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв і його колишній заступник Євген Рищук. Мангер, Рищук і Гордєєв заперечують свою причетність до злочину.