+7 Київ
Ухвалені 13 листопада німецьким парламентом поправки до газового законодавства не дають "зеленого світла" добудові газопроводу "Північний потік – 2" без виконання Росією вимог Третього енергопакета. Про це "Європейській правді" розповіли джерела в Кабінеті Міністрів, ознайомлені з перебігом переговорів між Києвом і Берліном стосовно цього.
Як пояснили співрозмовники видання, з оновленого газового законодавства, яке ухвалили в Бундестазі, прибрали проблемні норми, які давали Німеччині можливість вивести "Північний потік – 2" з-під його дії.
Зовнішньополітична радниця прем'єр-міністра Олексія Гончарука Світлана Заліщук розповіла "Європейській правді", що 13 листопада перед остаточним голосуванням у Німеччину приїжджала українська делегація із представників Міністерства енергетики та захисту довкілля, Ради національної безпеки і оборони України та НАК "Нафтогаз України", які обговорили з партнерами деталі імплементації газової директиви Євросоюзу.
"Нас запевнили, що жодних відхилень від європейських правил немає. Директива ЄС впроваджена без змін. А в разі, якщо німецький незалежний регулятор усе ж надасть виняток для нового російського газопроводу, ми маємо всі шанси для оскарження цього рішення, зокрема в суді Євросоюзу, і ми маємо підтримку цієї позиції з боку Єврокомісії", – заявила вона.
Окрім того, Гончарук у Twitter заявив, що український уряд вітає імплементацію німецьким парламентом газової директиви.
"Очікуємо, що незалежний енергетичний регулятор Німеччини також діятиме в суворій відповідності до директиви. Цю позицію також підтримала Європейська комісія", – зазначив він.
*
— Oleksiy Honcharuk (@PMHoncharuk) November 13, 2019
Уряд України вітає імплементацію Бундестагом Газової директиви ЄС 1:1.
Ми очікуємо, що незалежний енергетичний регулятор Німеччини також діятиме у строгій відповідності до Директиви. Цю позицію також підтримала Європейська комісія.
13 листопада Бундестаг із другої спроби ухвалив поправки до газового законодавства. За законопроєкт проголосували 358 із 631 депутата. Документ дозволяє, зокрема, прибрати обмеження, які перешкоджали завершенню будівництва "Північного потоку – 2" і його запуску.
Директива вимагає, щоб оператором "Північного потоку – 2" була незалежна від "Газпрому" компанія, а 50% потужності газопроводу було зарезервовано під прокачування газу від незалежних постачальників.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", яка проходить континентальним шельфом Данії.
У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, пишуть "Ведомости".
