У НСЖУ заявили, що Рада з питань свободи слова при президенті передусім має заслухати звіт про розслідування вбивства Шеремета

У Національній спілці журналістів України привітали ініціативу Офісу президента створити Раду з питань свободи слова при президенті і висловили думку, що почати свою роботу вона має із заслуховування звіту керівників правоохоронних органів про стан розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Про це йдеться в заяві на сайті НСЖУ.

"Попри неодноразові публічні обіцянки високопосадовців, злочин за три роки не розслідуваний, замовників убивства не названо, винних не покарано. Саме тому звіт керівників силових структур про хід розслідування є вкрай актуальним. Майбутня Рада з питань свободи слова має розпочати свою роботу саме із заслуховування звіту по справі Шеремета", – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

У спілці нагадали, що публічно зверталися до глави держави із закликом перезапустити Раду з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при президентові, утворену у 2016 році.

"За часів попереднього президента відповідна Рада збиралася вкрай нерегулярно, працювала непублічно і діяла неефективно. Водночас такий публічний майданчик важливий як місце, де чиновники, народні депутати й представники широкого кола громадських організацій і міжнародного співтовариства зможуть об'єднати зусилля, щоб зупинити і подолати системну безкарність за злочини проти журналістів, удосконалити закони, пов'язані з журналістською діяльністю та захистом свободи слова", – ідеться в повідомленні.

У НСЖУ вважають, що найкращим свідченням серйозності намірів команди нового президента здобути авторитет у сфері захисту свободи слова стане розгляд у раді справи Шеремета.

"Саме фізична безпека журналістів України сьогодні викликає величезну стурбованість не лише нашої організації, а й авторитетних міжнародних інституцій. І відсутність прогресу в розслідуванні справи Шеремета, справ побиття журналістів у часи Євромайдану та нападів в останні роки – це тривожний показник загальної безкарності за злочини проти журналістів", – вважає Томіленко.

17 червня організація "Комітет із захисту журналістів", яка базується в Нью-Йорку, закликала Зеленського зробити своїм пріоритетом свободу преси.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне способом, небезпечним для життя багатьох людей.

У вересні 2017 року стало відомо, що Національна поліція України засекретила всі рішення судів у справі про вбивство. У Генпрокуратурі повідомили, що слідство розглядає чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійну діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізацію ситуації в Україні, помилкове вбивство (замість Притули).

20 липня 2018 року заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін заявив, що "людину, яка може бути причетною до вбивства Шеремета, встановлено, але не ідентифіковано".

21 серпня генеральний прокурор України Юрій Луценко розповів про "ниточку" у розслідуванні, яка, можливо, дасть змогу знайти виконавців злочину.

"Українська правда" наприкінці листопада зверталася до правоохоронців із запитаннями, про яку "ниточку" говорив Луценко, які слідчі дії відбуваються зараз, чи відомі імена можливих виконавців і замовників злочину. У ГПУ заявили, що поки нікого не повідомили про підозру і нікого не затримали.