Спорудження меморіалу примирення на кордоні Польщі та України має стати радше фіналом процесу примирення народів, а не його початком. Таку думку в інтерв'ю "Європейській правді", яке вийшло 13 вересня, висловив заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач.
Дипломат зазначив, що з ініціативою про спорудження меморіалу виступив український президент Володимир Зеленський, тому саме українська сторона має виступити із пропозиціями, який він матиме вигляд і де його встановлять.
"Ми ж виходимо з логіки, що спорудження такого меморіалу має стати радше фіналом масштабного процесу примирення наших народів, але ніяк не його початком. Примирення все ж таки важко ухвалити указом. Це дуже особистісний акт, який випливає з визнання правди, вини й вибачення. Причому на міжурядовому щаблі ми не говоримо про вину і вибачення, оскільки ніхто не має права обтяжувати сучасних керівників кривдами 75-річної давнини", – сказав Пшидач.
Він нагадав, що польська сторона хоче зайнятися пошуком та ексгумацією могил своїх громадян, які загинули на українській території.
"Існують й інші проблеми, які вимагають вирішення. Наприклад, передача костелів, які знаходяться на території України, католицьким громадам. Це питання також обговорювали президенти. І лише вирішивши ці та інші проблеми, ми можемо говорити про доцільність спорудження меморіалу, який може стати швидше фіналом у масштабному процесі примирення наших народів", – заявив заступник міністра.
Між Україною та Польщею протягом останніх років тривають суперечки про конфлікти між поляками й українцями під час Другої світової війни. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах невідома досі, але жертв обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.
26 квітня 2017 року стало відомо, що на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля в Польщі розібрали надгробний пам'ятник воїнам УПА. У Міністерстві закордонних справ України назвали дії щодо руйнування пам'ятника "демонстративними і провокаційними".
Український інститут нацпам'яті у травні 2017 року повідомляв, що за три роки в Польщі було зруйновано або пошкоджено 15 українських пам'яток.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку та ексгумації похованих на території України поляків.
11 липня президент Польщі Анджей Дуда закликав Україну скасувати мораторій на ексгумацію і заявив, що потрібно пам'ятати про Волинську трагедію для розвитку відносин двох країн.
31 серпня після зустрічі з Дудою Зеленський сказав, що готовий дати дозвіл на ексгумацію поховань поляків на українській території. Також він повідомив, що запропонував польському президенту побудувати на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення.