$40.44 €43.53
menu closed
menu open
weather +22 Київ

Арестович про початкові вимоги росіян: Ми їм іржали в обличчя і розповідали, що вони божевільні G

Арестович про початкові вимоги росіян: Ми їм іржали в обличчя і розповідали, що вони божевільні Арестович: Нашому уряду, президенту потрібно було продемонструвати, що ми адекватні люди, ми готові говорити
Фото: president.gov.ua
Вимоги, які Росія висувала на початку повномасштабної війни навесні 2022 року, викликали сміх в української сторони. Про це в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону розповів український блогер Олексій Арестович, який до січня 2023 року був радником Офісу президента.

За інформацією Гордона, Росія тоді вимагала від України відмовитися від Криму та Донбасу й офіційно визнати їх територією Росії, відмовитися від вступу в Північноатлантичний альянс і ЄС, зробити російську мову другою державною, провести роззброєння, надати "якісь преференції" Російській православній церкві, а також "[організувати] вибори за місяць-два".

"Так, дуже схоже. Саме це вони виставляли нам у вимогах у березні на переговорах. Це первісна позиція, – сказав Арестович. – Ми їм іржали в обличчя і розповідали, що ви божевільні, і поступово відбивали все це назад. Зрештою, до стамбульської зустрічі з вимог практично нічого не залишилося. Вони вже були зайчиками... Уже нічого не хотіли: ні російської мови, ні церкви, ні решти.

Арестович зізнався, що абсолютно не вірив в успіх переговорів, але наголосив, що для України було важливо продемонструвати, що вона налаштована на діалог.

"Я чудово розумів, що дуже багато сил у світі – на Заході – мріють, щоб ці переговори були. Їм був потрібен період консультацій, щоб своїх скептиків умовити. І нашому уряду, президенту потрібно було продемонструвати, що ми адекватні люди, ми готові говорити. Тому що, нагадую, у березні підтримка всього світу була абсолютно не очевидна і громадська думка абсолютно не очевидна. Зараз мало хто пам'ятає, але перший "Рамштайн" 15 травня взагалі-то був (насправді контактна група з питань оборони України вперше зустрілася 26 квітня. "ГОРДОН"). Із-під Києва, з-під Чернігова і Сум вони пішли 3 квітня, а перший "Рамштайн" – 15 травня. І до цього було абсолютно не очевидно, що нас підтримуватимуть у фінансовому і військовому плані", – нагадав колишній радник Офісу президента.

Він сказав, що у квітні у сил оборони України практично закінчилися боєприпаси, "вже не було нічого", і Україні життєво важливо було "демонструвати адекватність" і доводити, що "ми адекватні люди, які слухають партнерів".

"А партнери – навіть ті, які із самого початку були за нас, – у цей час долали найважчий спротив опозиції, проросійських сил, людей, які сумнівалися, скептиків у себе в парламентах, у своїх політичних елітах. І ці переговори були потрібні. Їх запропонували увечері 24 лютого росіяни – не ми. Ми не хотіли. Але після консультацій із партнерами, я так розумію, нам сказали: "Продемонструйте притомність. Що ви готові, що ви адекватні". Тому що тоді гасел "перемога до останнього українця", "переможемо Росію і виженемо", як зараз, абсолютно не сприймали у світі. Скептицизм прозирав у кожному дзвінку, у кожній консультації, у кожному запиті журналіста. І допомога була далеко не очевидною", – сказав Арестович.

Він зазначив, що тоді Росія "щосили" намагалася сформувати на Заході думку, що українці "неадекватні та нездатні до самоврядування", Україні треба було цей міф спростувати.

"Ви знаєте, як сучасний світ улаштовано: він про переговори, про мир. Мир і переговори. Навіть коли у вас убивають дітей, по 150 ракет на добу сиплеться на голову – однаково мир і переговори. І ми показали, що готові до миру і переговорів", – наголосив Арестович.

Арестович: Мені казали, що Путін особисто кілька разів мене згадував: "Зробімо, як Арестович уміє". Читайте повне інтерв'ю

Відео: В гостях у Гордона / YouTube

Контекст

Росія у 2014 році розв'язала війну проти України, анексувавши Крим і частину Донецької й Луганської областей. 2022 року вона розпочала повномасштабну війну проти України, вторгнувшись на її територію з різних напрямків. Спочатку, за даними СБУ, президент Росії Володимир Путін розраховував захопити Україну за кілька днів. Але бліцкриг провалився. У квітні росіян витіснили з північних областей, восени сили оборони України деокупували частину Харківської, Миколаївської і Херсонської областей. Наразі основні бої тривають на сході країни.

Переговори про закінчення війни Україна і Росія вели на рівні делегацій. У лютому – березні відбулося чотири очні раунди (останній – 29 березня у Туреччині). Окрім того, делегації зустрічалися у відеоформаті.

За даними ZN.UA, одразу після повномасштабного вторгнення Росія висунула Україні шість ультимативних вимог: відмова від руху в НАТО; статус другої державної для російської мови; визнання окупованого Криму "російським", а також визнання "незалежності" терористичних угруповань "ДНР" і "ЛНР" в адміністративних межах Донецької й Луганської областей; так звана денацифікація – вона передбачає заборону діяльності "ультранаціоналістичних, нацистських та неонацистських партій і громадських організацій", а також скасування чинних законів "про героїзацію нацистів і неонацистів" (водночас законів, де були б прописані такі норми, в Україні немає); "демілітаризація", яка передбачає відмову від наступальних озброєнь. Путін наполягав, щоб перші п'ять вимог було закріплено у Конституції, з'ясувало видання.

У травні переговорний процес зупинили, бо з російської сторони немає конкретики, яку можна було б обговорювати, пояснювали в Офісі президента України.

Росія неодноразово після цього закликала Україну сісти за стіл переговорів, водночас Путін відкидав, що повернення Україні її територій буде на порядку денному.

Президент України Володимир Зеленський сказав, що не відкидає переговорів із РФ про закінчення війни, але з нинішнім президентом це неможливо. "Ми готові до діалогу з Росією, але вже з іншим президентом", – заявив він.