$40.44 €43.23
menu closed
menu open
weather +17 Київ

Басалаєва: Україна посилює функції Держаудитслужби, щоб надані ЄС кошти витрачали прозоро

Басалаєва: Україна посилює функції Держаудитслужби, щоб надані ЄС кошти витрачали прозоро Алла Басалаєва: Відновлення й розвиток України після війни залежать не тільки від наших партнерів, а насамперед від нас самих
Фото: dasu.gov.ua

Після отримання безпрецедентної фінансової допомоги – €50 млрд від Євросоюзу – на Україну чекає "домашнє завдання": зробити так, щоб ці гроші витрачали максимально ефективно, зокрема, чиновники на місцях. Про це повідомила голова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва у своїй колонці на "Економічній правді"

Вона зазначила, що для цього доведеться змінювати систему фінансового контролю, але в підсумку країна матиме ощадливе використання ресурсів, чітке планування фінансових витрат і відповідальність із боку всіх учасників.

"Державна аудиторська служба України, яка визначена одним із ключових органів з контролю коштів у рамках Ukraine Facility, уже активно бере участь у цих змінах. Попри декомунізацію багатьох галузей, українське суспільство подекуди досі живе радянськими стереотипами. Один із таких – ставлення до державних коштів. Нібито всі розуміють, що під час війни кожна гривня на рахунку, але досі не кожен управлінець уміє чітко планувати фінансові витрати й ефективно розпоряджатися коштами", – написала голова Держаудитслужби.

Вона повідомила, що 2023 року ДАСУ виявила втрат ресурсів на майже 211 млрд грн практично в усіх галузях, але така цифра не є свідченням розкрадань чи привласнення коштів, переважно це недоотримані доходи, нецільові витрати й недостачі.

"Суттєвими залишаються порушення у сфері закупівель, зокрема пов’язані з укладанням "прямих" договорів. Невміння ефективно планувати витрати на виконання проєктів є також однією з головних проблем, яка в подальшому призводить до незаконних витрат ресурсів. Звісно, така ситуація тривалий час викликала занепокоєння міжнародних інвесторів і донорів. Але не тепер, коли в рамках Ukraine Facility прописано чіткий регламент усіх процедур: графіки, дедлайни, пріоритети", – перерахувала Басалаєва.

За словами очільниці Держаудитслужби, €50 млрд, розподілені на чотири роки, ідуть окремо від воєнних витрат і спрямовані на фінансування реформ, які викладено в "Плані України", інвестування в український бізнес з акцентом на просуванні "зелених" технологій, цифрових інновацій та інклюзивного зростання, сприяння на шляху до членства в ЄС, надання технічної підтримки й посилення інституційної спроможності.

Виплати з фонду Ukraine Facility будуть здійснювати щоквартально, але вони залежатимуть від того, чи подаватиме Україна заявку і як оцінить Єврокомісія дотримання умов. 

Для контролю за використанням коштів створять аудиторську раду, інформацію про виявлені порушення передаватимуть  Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням і шахрайству, Європейському суду аудиторів і Європейській прокуратурі, а також українським органам влади.

"По-друге, передбачається посилення функцій Держаудитслужби. Саме вона визначена як національний контактний пункт (НКП) у взаємодії з OLAF і вже приєдналася до програми боротьби із шахрайством (EU AntiFraud Programme). До речі, уперше серед країн поза межами ЄС. Водночас Україна повинна призначити незалежну службу координації боротьби із шахрайством (AFCOS), відповідно до аналогічних служб Євросоюзу. Що прописано в рамковій угоді Ukraine Facility", – повідомила Басалаєва.

Вона пояснила, що фактично ця структура буде формувати національну стратегію боротьби із шахрайством, виявляти вразливі місця в управлінні коштами ЄС і завчасно їх виправляти.

"Тож Ukraine Facility – це не лише про гроші й про шлях до членства в ЄС. Це про спільну роботу державних установ, бізнесу і громадянського суспільства. Про трансформації й розширену відповідальність. Тому що відновлення й розвиток України після війни залежать не тільки від наших партнерів, а насамперед від нас самих", – резюмувала голова Державної аудиторської служби України.