За його словами, ідеться про неефективні управлінські рішення й ризики в розпорядженні активами міністерства. Значну їх частину виявили у сфері нарахування та виплати військовим за участь у бойових діях.
У наказах командирів військових частин фігурують бійці, які не виконували фактичних завдань із безпосередньої участі в бойових діях, розповів Джигир.
"Відсутність чітких визначень, зокрема поняття "спеціальних" завдань, була однією з причин встановлених порушень. Під зазначеним поняттям командири багатьох ланок ототожнювали виконання завдань військовослужбовцями в пунктах постійної дислокації без щоденного долучення до подій, що відбувалися на сході й півдні країни", – пояснив він.
Ризик, який з'явився вже під час активних бойових дій – це гуманітарна допомога. За даними перевірки станом на початок 2023 року, третина гуманітарної допомоги не надійшла до військових частин. Щодо цього 84 кримінальні провадження вже спрямували до суду, за 39 із них вже є вироки суддів, зазначив Джигир.
Він наголосив, що галузь "номер один" за виявленими порушеннями – це держзакупівлі МОУ. Посадовець стверджує, що відшкодування частини незаконно використаних коштів відбувається за результатами аудиту.
"Внутрішнім аудитом ідентифіковані певні можливі негативні наслідки, які потребують негайного реагування... Важливо, що певне відшкодування коштів та усунення переважної частини цих порушень організовано безпосередньо під час проведення внутрішніх аудитів. Завдяки впровадженню аудиторських рекомендацій було досягнуто економічного ефекту на загальну суму більше ніж 1,5 млрд грн", – додав він.
Контекст
2023 року Міноборони України кілька разів потрапляло у скандали, пов'язані із закупівлями. 21 січня видання ZN.UA повідомило, що Міноборони закуповує продукти для українських військовослужбовців удвічі-утричі дорожче, ніж вони коштують у київських супермаркетах. У міністерстві заявили, що сталася "звичайна технічна помилка", відомство проводить внутрішні перевірки, виправляє неточності й готує додаткові угоди щодо постачання. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний запевнив, що в Міноборони і ЗСУ – "нульова толерантність до корупції".
У січні на тлі скандалу звільнили директора департаменту закупівель Богдана Хмельницького і заступника міністра оборони Вячеслава Шаповалова. Їх також повідомили про підозру в розтраті й "перешкоджанні діяльності ЗСУ" за закупівлю, попередньо, неякісних бронежилетів. Окрім того, слідчі Нацполіції повідомили про підозру радника Шаповалова в заволодінні більш ніж 1,7 млрд грн, призначених для закупівлі товарів для ЗСУ.
Після скандалів при Міноборони створили спеціальний департамент із запобігання корупції у сфері оборонних закупівель.
Верховна Рада 24 лютого ухвалила закон про введення прозорості в оборонних закупівлях. Президент Володимир Зеленський підписав його в березні.
Восени ЗМІ опублікували звіт Рахункової палати, згідно з яким Міноборони України в першому півріччі 2023 року закуповувало продукти за цінами на 30% вищими за споживчі, не проводило аналізу цін, не контролювало реальної кількості доправленої продукції, а 75% позицій каталогу продуктів узагалі не доправляли частинам.
У серпні 2023 року заговорили про звільнення тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова, на тлі скандалу із закупівлями курток для Збройних сил. А вже 3 вересня Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні, що ухвалив рішення змінити очільника Міноборони. 6 вересня Верховна Рада призначила Умєрова міністром оборони.