Депутати від "Слуги народу" хочуть відтермінувати обов'язкове українське озвучування фільмів через коронавірус

Політика

Депутати від партії "Слуга народу" ініціювали законопроєкт № 5554, у якому йдеться про відтермінування обов'язкового озвучування фільмів українською мовою. Документ зареєстрували у Верховній Раді 24 травня.

Ініціатори законопроєкту "Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв'язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19" – нардепи Микита Потураєв і Євгенія Кравчук.

Як нагадав у Facebook депутат від "Європейської солідарності", ексголова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, із 16 липня набуває чинності низка статей мовного закону, зокрема ч. 6 ст. 23, яка передбачає, що "мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова", тобто українська. Вона регламентує дію цього правила в кінотеатрах, на телебаченні й на інтернет-платформах.

Автори законопроєкту ж пропонують відкласти набуття цією нормою чинності до завершення карантину. Свою пропозицію депутати аргументували "негативним впливом карантину на діяльність теле- та кіновиробників".

В'ятрович заявив, що законопроєкт хочуть "форсовано включити до порядку денного вже на найближчому засіданні парламенту 1 червня".

Водночас, як повідомили джерела LB.ua у керівництві комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, у парламенті цього тижня згаданого законопроєкту не розглядатимуть. За їхніми словами, комітет розгляне документ 2 червня.

Контекст

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.
Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можна використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування й релігійних обрядів. Протягом перших двох місяців дії норми мовному омбудсмену надійшло майже 1 тис. повідомлень і скарг на її недотримання.
Згідно з опитуванням, який у лютому провели Київський міжнародний інститут соціології та соціологічна компанія SOCIS, 52,7% громадян України вдома розмовляють українською мовою, 23,5% – російською, 22,5% – двома цими мовами, 1,2% – іншою мовою.