+15 Київ
"Один законопроєкт про внесення змін до закону про функціонування української мови як державної. Це не фундаментальна зміна. Законопроєкт відкладає до наступного року норму про обов'язкову демонстрацію візуальної продукції українською мовою. Річ у тому, що через епідемію коронавірусу були заборонені зйомки, і наші продакшн-компанії і телеканали не могли знімати. На сьогодні у них старі бібліотеки, у яких немає достатньої кількості продукції українською мовою. Вони знали про цю норму, готувалися до її імплементації, але ніхто не готувався до COVID-19, тому плани зняти достатню кількість годин відеопродукції – телефільмів, серіалів українською мовою – порушено. Вони не встигали, звернулися з проханням про відтермінування, тому ухвалено рішення трохи відкласти виконання вимог закону", – розповів Потураєв.
За словами нардепа, найближчим часом також розглянуть ситуацію з виконанням норми закону, згідно з якою з 1 липня всі держслужбовці мають складати кваліфікаційний іспит на знання української мови, щоб обіймати посади.
"Для держслужбовців категорії А ці вимоги діяли давно, а зараз вони поширюються і на інших. Ми заслухаємо уповноваженого із захисту української мови Тараса Кременя і представників Міністерства освіти, які відповідають за створення комісій та проведення іспитів. Річ у тому, що до нас надходить інформація, що знову-таки через епідемію коронавірусу вони не встигають усе зробити вчасно. Якщо почуємо підтвердження цієї інформації, то теж будемо ухвалювати закон про відтермінування цієї норми. Чому це важливо? Якщо цього не зробити, усі конкурси на держслужбу буде зупинено. Претенденти не зможуть скласти іспит, утім, як і всі чинні службовці. А це може спровокувати кризу в держуправлінні на всіх рівнях, тому що йдеться про десятки тисяч людей", – пояснив політик.
Також депутати мають питання щодо вимоги закону, згідно з якою 50% тиражу друкованих ЗМІ мають виходити українською мовою.
"Ця норма набуває чинності з 1 січня 2022 року. Тут два важливі моменти. Перший – це суперечить цивілізованій практиці. Держави ніколи не втручаються в діяльність ринку друкованих ЗМІ, за винятком того, що встановлюють вимоги до контенту. Наприклад, у нас заборонено видавати порнографічні журнали, заборонено займатися пропагандою російської агресії або адвокацією окупаційної влади у Криму і захоплених районах Донбасу (і, сподіваюся, ми ще більше ці норми посилимо). Це зрозумілі обмеження. Але в жодній цивілізованій країні держава не диктує, якою мовою видавати газети, журнали і книги. Коли ухвалювали закон, була норма зобов'язати половину книжкового накладу теж видавати українською мовою. Але для книг її прибрали, а для газет і журналів – залишили", – зазначив Потураєв.
Він вважає ситуацію несправедливою.
"Це приватний бізнес, який нічим не зобов'язаний державі, це ризики підприємця, який за свої гроші купує папір, послуги друкарні і видає щось для аудиторії, яка ці видання купує. Держава може висувати вимоги лише у трьох випадках: якщо вона надає свій обмежений невідчужуваний ресурс (як телерадіочастоти), якщо необхідно, щоб всі люди могли отримати важливу для їхнього життя, здоров'я та безпеки інформацію одною мовою (це стосується сфери побуту, інструкцій тощо), і якщо держава дає гроші (наприклад, гранти). А якщо держава нічого не дає, то це справа підприємця, якою мовою видавати продукцію. Держава може лише висувати вимогу до контенту, що ми і робимо. Але контент і умови щодо мови контенту – це різні речі", – сказав політик.
Він вважає, що така вимога може поставити багато друковані медіа на межу банкрутства.
"Вони і так уже маленькі, нішеві, працюють у регіонах або в аудиторіях, які споживають інформацію російською чи іншою мовою. У чому проблема, якщо хтось видає англійською, польською, румунською, угорською мовами? Так не можна робити з погляду прав бізнесу. Та й з погляду прав споживачів – теж, узагалі-то. Наведу приклад Німеччини, де величезна турецька громада видає кілька газет турецькою мовою. Їх ніхто не зобов'язує друкувати половину тиражу німецькою. Так відбувається в будь-якій цивілізованій країні", – підкреслив співрозмовник.
Також він вважає необґрунтованою вимогу до українських інформаційних та розважальних сайтів мати обов'язкову українську версію.
"На сайтах, які надають послуги, українська версія обов'язкова. Тому що людина, яка народилася в Україні, говорить українською, мусить мати повне право отримати послугу у своїй країні своєю рідною мовою, яка є і державною, між іншим. Але у випадку з електронними медіа ситуація та сама, що і з друкованими. Вони працюють на свою аудиторію. Адже вони не побутову техніку чи ліки продають, а тексти або відео. Це зовсім різні речі. Якщо це буде комерційно виправданим, вони зроблять і українську версію. Але вимагати це від них не можна. Це їхній бізнес, який вони ведуть на свій страх і ризик", – заявив Потураєв.
Водночас він підкреслив, що в парламенті це питання не обговорюють, оскільки звернень від інтернет-видань депутати не отримували.
"Я розумію чутливість суспільства до цієї теми і реагую лише тоді, коли до нас звертаються. Виробники відеопродукції та телеканали до нас звернулися і просили відстрочити. Ми підготували рішення. Друковані медіа звернулися, я реагую. Щодо інтернету тему готові розглядати, але до нас поки не зверталися. Загалом я вважаю закон про українську мову гарним. У ньому були деякі норми, які викликали сумніви, і ми вже бачимо, що працює, а що – ні", – резюмував Потураєв.
