+5 Київ
"Державна служба з етнополітики та свободи совісті заперечила, що цей законопроєкт негативно впливатиме на українізацію. У документі не передбачається зміни частки радіо- та телемовлення державною мовою: як і раніше, 80–90% від загальної тривалості програм мовників має бути державною мовою. Лише радіо- та телемовники, які здійснюють мовлення мовами корінних народів і національних меншин (спільнот) України, мають забезпечувати частку мовлення українською не менше ніж 30%", – пише агентство.
У ДЕСС вважають, що це, "з одного боку, забезпечує право на доступ до медіа рідною мовою осіб, які належать до меншин, а з іншого – гарантує частку мовлення українською".
"Таке положення вже чинне для мов корінних народів України. Законопроєкт поширює його на мови національних меншин. Також законопроєкт не містить положень, які б становили "загрозу фільмам і книжкам українською мовою", російська мова не зможе замістити українську в кіно та на книжковому просторі України. Законопроєкт чітко передбачає, що усі його положення, які захищають мовні права національних меншин, не поширюються на офіційні мови країн, які вчиняють агресію щодо України", – підкреслили у службі.
Відомство зазначає, що "законопроєкт завершує тривалий процес оновлення нормативно-правової рамки щодо забезпечення прав національних меншин", і це "дозволить закріпити баланс між посиленням ролі державної мови та розвитку української громадянської ідентичності, з одного боку, а з іншого – сприяти реалізації прав осіб, які належать до національних меншин України, з повагою до гідності кожного і кожної".
Раніше законопроєкт розкритикували як журналісти (зокрема, у статті для сайта "Радіо Свобода"), так і уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Facebook.
"Окремі його положення значно погіршать функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя на території України. Зокрема, будуть знівельовані норми щодо обов'язкової частки книг державною мовою для видавців та книгорозповсюджувачів. Також суттєво знизиться присутність державної мови на телебаченні та радіо через зміни до визначення українськомовної програми та поширення преференцій, передбачених для мов корінних народів, на всі без винятку мови національних меншин. Окрім того, запропоноване відтермінування дії згаданих положень для російської мови на п'ять років після скасування воєнного стану не є адекватним запобіжником від російщення", – написав він.
Кремінь закликав Верховну Раду доопрацювати законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема балтійських країн.
