Суспільство

"У мене немає опонентів, є відверті вороги України". Мовний омбудсмен розповів про "лагідну українізацію"

9 листопада 2021, 11.28 Этот материал также можно прочитать на русском

Кремінь: Навіть за часів Російської імперії українській мові нічого не загрожувало Фото: Уповноважений із захисту державної мови / Facebook

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що його основне завдання на посту мовного омбудсмена – створення найкращих умов для вільного спілкування мешканців країни українською мовою. Про це він повідомив 9 листопада в інтерв'ю "Сьогодні".

"У мене немає опонентів, а є відверті вороги України. У нас досі є такі, хто ходить покладати квіти до пам'ятників тиранам і вбивцям українського народу. Але це не означає, що Україна має зупинитися і чекати, поки вони повернуться до колони сподвижників та справжніх будівників нашої держави", – вважає він.

Кремінь стверджує, що в основі закону про мову лежить принцип "лагідної українізації". Омбудсмен зазначив, що станом на сьогодні не накладено жодного штрафу за порушення цього закону.

"Ми проводимо конструктивну роботу з людьми, які припустилися похибок. Це стосується сфери обслуговування, власників інтернет-магазинів, представників органів поліції, учителів, лікарів, депутатів місцевих рад, які визнають, що порушення були, але на майбутнє обіцяють бути максимально толерантними", – заявляє він.

На думку мовного омбудсмена, українській мові нічого не загрожує.

"Навіть у часи Російської імперії українській мові нічого не загрожувало. Нею спілкувалися в побуті, українською писали шедеври світового масштабу. А в нинішні часи, коли є закон, коли є стільки носіїв "солов'їної" в Україні та за її межами, я переконаний у тому, що нашій мові вже нічого не загрожує", – сказав Тарас Кремінь.

Контекст

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно із законом, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
16 липня 2021 року стартував черговий етап втілення закону. Із цього дня всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні заходи мають проводити державною мовою. Українською також мають виготовляти оголошення, афіші, постери, вхідні квитки, буклети та інші матеріали про культурні та видовищні заходи.
Конституційний Суд України 14 липня 2021 року у своєму рішенні зазначив, що будь-які замахи на юридичний статус української мови як державної на території України є неприпустимими, оскільки порушують конституційний устрій держави, загрожують національній безпеці та існуванню державності України. Окрім того, "застосування української мови має відповідати стандартам державної мови, а порушення стандартів та порядку застосування української мови є неприпустимим", зазначив Кремінь.