Два роки від дня смерті Гандзюк. Західні дипломати закликають притягнути винних до відповідальності

Два роки від дня смерті Гандзюк. Західні дипломати закликають притягнути винних до відповідальності Гандзюк померла 4 листопада 2018 року
Фото: Олег Слабоспицький / Facebook

Про необхідність покарання винних у загибелі херсонської активістки Катерини Гандзюк заявили, зокрема, дипломати з Євросоюзу, США, Великобританії і Канади.

Західні дипломати 4 листопада, у другу річницю від дня смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк, закликають притягти до відповідальності винних у її вбивстві.

Зокрема у представництві ЄС в Україні підкреслили, що громадські активісти мають почуватися в безпеці по всій країні.

"Два роки минуло із дня смерті Катерини Гандзюк. Винні у цьому злочині мають бути притягнуті до відповідальності. Безпечне середовище для громадських активістів в Україні повинне бути забезпечене по всій країні", – ідеться в повідомленні.

З аналогічним закликом виступило посольство США в Україні.

"Сьогодні ми згадуємо відданість, волю та неабияку мужність Катерини Гандзюк, громадської активістки та борця з корупцією, яка померла два роки тому в цей день від ушкоджень, отриманих від нападу на неї з використанням кислоти. Ми долучаємося до тих, хто закликає владу притягти до відповідальності як виконавців, так і замовників нападу", – зазначили в посольстві.

Про необхідність покарання винних у загибелі активістки також заявили дипломати з Великобританії і Канади.

31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки понад 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.

На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Слідство вважає голову Херсонської облради Владислава Мангера замовником, а його колишнього помічника Олексія Левіна – організатором злочину. Їм висунуто підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (організація скоєння за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, який має характер особливого мучення, що призвело до смерті потерпілого).

У лютому 2019 року Мангеру обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю вийти на волю під заставу в розмірі 2,5 млн грн. Заставу за нього внесли, і аж до червня 2020 року політик перебував на волі. У червні його заарештували. Левін перебуває під арештом із березня. Востаннє запобіжний захід йому продовжили до 18 жовтня.

Наприкінці липня Офіс генпрокурора передав до суду обвинувальний акт щодо Мангера і Левіна. 28 серпня у Дніпровському районному суді Києва розпочали розгляд справи. Прокурор попросив для обвинувачених по 12 років в'язниці.

Під час досудового розслідування Левін відмовлявся співпрацювати зі слідством.

Мангер заявляв про свою невинуватість. За словами чиновника, він не був знайомим із Гандзюк.

Фігурант справи Ігор Павловський, засуджений до двох років позбавлення волі за приховування злочину, 1 жовтня заявив у судовому засіданні, що Мангер є замовником убивства активістки.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати