-3 Київ
Колишні президенти Польщі Броніслав Коморовський і Александр Квасневський та України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко ухвалили спільне звернення із закликом захистити процес примирення між польським та українським народами. Про це повідомив журналіст Віталій Портников на своїй сторінці у Facebook.
Документ було підписано сьогодні у Варшаві. Його текст Портников оприлюднив у коментарі під своїм постом.
"Ми закликаємо до захисту процесу примирення між нашими народами. Звертаємося до державної влади, звертаємося до суспільств, особливо до залучених у процес примирення церков, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, представників ЗМІ, викладачів і студентів – до всіх прихильників примирення, зближення і дружби між нашими народами", – ідеться у зверненні.
Колишні лідери назвали польсько-українське примирення стратегічно важливим для безпеки східного флангу НАТО і Європейського союзу, "які стоять перед викликом російської агресії проти України".
"Ми не можемо залишатися заручниками історії. Ми повинні вчитися шанувати відмінні болючі історичні моменти та шукати в минулому, передовсім, те, що нас єднає. Маємо шанувати могили жертв давніх польсько-українських конфліктів, бо нічого в історії не вдасться витерти чи зробити недійсним, але, із думкою про майбутні покоління поляків і українців, навіть найбільш болісний досвід можна перетворити на джерело спільних роздумів", – уважають президенти.
Вони закликали до діалогу, опору націоналістичній позиції та екстремістським проявам.
"Навчати, спираючись на правду й достовірні історичні джерела, шануючи одні одних, зміцнювати співробітництво істориків та вищих навчальних закладів, людей культури і мистецтва, учителів та вихователів – усіх, хто формує знання, мислення і чутливість громадян наших країн, особливо молодого покоління", – ідеться в тексті документа.
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть змоги в'їхати у країну українцям, які демонструють антипольські погляди.
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Верховна Рада України ухвалила заяву, у якій засудила "спроби польської сторони прирівняти дії всіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського та комуністичного".
