Експерт: Замість програми системних реформ уряд знову пропонує декларативний документ 

За його словами, за останні сім років парламент затвердив уже кілька таких програм із різними смислами, обсягом і кінцевою метою, але зазвичай уряди використовують цей документ для отримання імунітету від розпуску. Гмирін нагадав, що програма діяльності уряду – це системний документ, у якому має бути прописано стратегію і тактику Кабміну на певний період.

"І окрім далекосяжних цілей там мають бути зазначені проміжні завдання, інструментарій для їхнього втілення і показники ефективності, за якими будуть визначати, виконані цілі чи ні. Це в теорії", – зазначив експерт.

Гмирін заявив, що цього разу уряд на чолі з Денисом Шмигалем підготував третю редакцію свого плану дій на середньострокову перспективу, а перший і другий варіанти парламент провалив рік тому.

У новій версії документ викладено на 85 сторінках, він складається з кількох блоків. Гмирін коротко виклав їх.

• "Велике будівництво". Охоплює будівництво та ремонт доріг і мостів, аеропортів; оновлення рухомого складу. До 2024 року уряд хоче передати в концесію шість морських портів.
• "Інвестиційний хаб". Передбачає створення фонду та запуск Національної біржі з торгівлі капіталом і товарами, збільшення співвідношення обсягу торгів на організованому фондовому ринку у ВВП до 15% із 8% 2020 року. До 2024 року має збільшитися чистий приплив інвестицій (ПІІ) – до 5–5,5%.
• "Легкий бізнес". Заплановано: зменшення регуляторного навантаження на бізнес завдяки поліпшенню системи державного нагляду, виконання Угоди про асоціацію в частині контролю за тютюном, пальним; оподаткування акцизом пива, пального і спирту, зменшення часу проходження митних процедур, прогрес у виконанні Угоди щодо митних питань.
• "Нова економіка". Пріоритетом Кабміну є отримання членства у Європейському космічному агентстві, імпортозаміщення, активізація авіабудування. Експорт авіатехніки має зрости з 12 млн грн до 3,8 млрд грн. Передбачено інтеграцію у європейський енергетичний простір, зокрема інтеграція в ENTSO-E (до 2023 року), адаптація до енергетичного законодавства ЄС і диверсифікація джерел газу. Також заплановано здобути незалежність від енергосистем РФ і Білорусі. Одним зі своїх завдань уряд бачить залучення іноземних партнерів для створення консорціуму з управління ГТС України і створення умов для реформування вугільної галузі.

Доцільність передання стратегічно важливих об'єктів інфраструктури під зовнішнє управління Гмирін порівняв із "дикою" приватизацією 90-х років минулого століття і розпродажем державної власності. Так він прокоментував плани з передання в концесію шести морських портів і можливість створення консорціуму з управління газотранспортною системою України.

Наміри Кабміну домогтися збільшення обсягу торгів на організованому фондовому ринку він оцінив оптимістичніше. За словами автора блогу, донедавна в Україні не було чіткого законодавчого регулювання торгівлі деривативами (ф'ючерсні та форвардні контракти, опціони, свопи). Підприємці, які проводили такі операції, ризикували опинитися перед загрозою подвійного тлумачення їхньої діяльності з боку Податкового кодексу, тому вважали за краще торгувати цінними паперами через дочірні організації за межами України.

На думку аналітика, якщо Кабміну вдасться досягти заявленої мети, це створить значні передумови для припливу інвестицій, наприклад, в агросектор, тому що таке інвестування проводитимуть безпосередньо виробнику, минаючи посередників.

Програмну тезу уряду щодо інтеграції українського законодавства в законодавчий простір ЄС Андрій Гмірін сприймає як "застарілу мантру" – не підкріплену конкретними кроками декларацію.

Підсумовуючи свій аналіз, учений зазначає, що урядова програма не містить у собі головного – плану системних перетворень в українській економіці, зокрема у сфері оподаткування. У ній задекларовано тільки зменшення регуляторного навантаження на бізнес. І це після того, пише експерт, як парламент уже ухвалив у першому читанні законопроєкт №5600, який збільшує податкове навантаження.

"Я певен, щоб не тупцюватися роками на одному місці, ми мусимо змінити саму філософію чинної податкової системи – з репресивної на стимулюючу. А це, звісно, передбачає комплекс змін – усі вони прописані в моїй програмі податкових трансформацій "Від нестабільності до гармонії". Це – реструктуризація податкових і контролюючих органів, централізація їхніх функцій, якнайширша лібералізація системи оподаткування, проведення справжньої амністії капіталів і запровадження податку на виведений капітал, автоматизація й цифровізація адміністрування податків, скорочення адміністративного тиску на бізнес. Сподіваюся, ми побачимо все це у програмних документах Кабміну після їх доопрацювання", – резюмував Андрій Гмирін.