"Справді, Україна може стати членом НАТО або ж ЄС. Але варто говорити, що це станеться через 15–20 років, а не через п’ять", – відповів він на запитання, чи вважає вступ до Альянсу чи Євросоюз перспективою найближчих років.
Гербст вважає, що реформи в Україні проводять недостатньо швидко.
"Та правда й у тому, що якби Україна мала чіткий план від Євросоюзу та НАТО щодо членства, то навіть якби знадобилося 100 реформ, я думаю, що їх би реалізовували швидше, аніж за відсутності чіткої пропозиції", – зазначив експосол.
Контекст
Верховна Рада України 7 лютого 2019 року ухвалила законопроєкт про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
У березні 2021 року президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна сформує коаліцію країн-лобістів для вступу в ЄС.
Результати опитування Соціологічної групи "Рейтинг", опубліковані 19 серпня, свідчать, що 64% українців підтримують вступ України до Євросоюзу і 54% – вступ України в НАТО.
Ще 1993 року Євросоюз на засіданні в Копенгагені встановив низку критеріїв, яким має відповідати кожна держава, котра бажає вступити в ЄС. За два роки на засіданні Євроради в Мадриді їх підтвердили.
Критерії вимагають, що в державі має бути: перше – стабільність інститутів, які гарантують демократію, верховенство закону, права людини, повагу й захист меншин; друге – стабільна ринкова економіка, здатна справлятися з конкурентним тиском. Третій критерій – здатність держави взяти на себе зобов'язання, пов'язані із членством, зокрема здатність ефективно застосовувати правила, стандарти й політику, що становлять звід законів ЄС.
+5 Київ
