Росії буде байдуже, чи вступає Україна в НАТО, коли загостряться її відносини з Китаєм – експосол Гербст

Росії буде байдуже, чи вступає Україна в НАТО, коли загостряться її відносини з Китаєм – експосол Гербст Гербст: Головна загроза для російської безпеки не НАТО, а Китай
Фото: ЕРА
Росія зараз відкрито виступає проти вступу України в НАТО, але позиція Москви не впливає на рішення Північноатлантичного альянсу, заявив експосол США в Україні Джон Гербст в інтерв'ю "Фактам", опублікованому 21 квітня.

"Зараз Москва чітко говорить, що вступ України в НАТО – проти інтересів Росії. Але насправді це може бути не так. Головна загроза для російської безпеки не НАТО, а Китай. Знову ж таки, є люди в Москві, які це розуміють. Коли китайсько-російські відносини загостряться, Росії буде байдуже, чи вступає Україна в НАТО", – сказав він.

Дипломат підкреслив, що Україна може стати членом НАТО попри позицію Кремля.

"Так уже сталося з іншими країнами. [...] Поки що немає такої можливості, але в майбутньому це можливо. Те, що зараз Росія окупувала й вашу територію, і територію Грузії, не означає, що ви не можете стати членом НАТО. Ст. 5 договору НАТО [про колективну оборону] не є перешкодою для вступу через те, що частина української території знаходиться не під контролем Києва", – додав він.

Контекст

Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі й Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

Із січня на Донбасі фіксують загострення ситуації. 1 квітня в Офісі президента зазначали, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська порушили режим припинення вогню понад 570 разів. За інформацією української розвідки, РФ готова до ескалації ситуації на Донбасі. Не відкидають також спроби просування окупантів углиб України.

Як повідомляв 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, на початок березня біля кордону України РФ розгорнула дві армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони, а також Чорноморського флоту загальною чисельністю приблизно 89 тис. осіб. Очікували, що стягування російських військ до кордону України закінчиться до 20 квітня, але в міноборони Росії лише 22 квітня оголосили про відведення військ від кордону.

6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови з генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом, що НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі, і ПДЧ "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг заявив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

Серед членів НАТО Латвія й Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", оскільки курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати