Захід транслювали у Facebook МЗС України.
За словами Бербок, у коаліційній угоді нового уряду ФРН прописано, що для енергетичних проєктів у Німеччині діє європейське право, і це стосується також "Північного потоку – 2".
"На даний момент у контексті цього проєкту європейське право не повністю реалізується, тому процес сертифікації припинено. Водночас ми бачимо геостратегічні зв'язки, інакше ми б стільки про це не говорили. Тому ми підтримуємо спільну заяву Німеччини зі США і говоримо: якщо буде подальша ескалація з боку Росії, то ми разом із нашими партнерами вживатимемо спільних відповідних заходів", – сказала Бербок.
Візит Бербок до України відбувається у 30-ту річницю встановлення дипвідносин між Україною і Німеччиною. 18 січня глава МЗС ФРН проведе переговори у Москві.
Напередодні зустрічі Бербок із міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим МЗС Росії опублікувало на своєму сайті повідомлення для ЗМІ. У ньому, зокрема, йдеться, що запуск "Північного потоку – 2" в експлуатацію "стане істотним внеском у гарантування енергетичної безпеки всього Європейського союзу".
"Процедуру його сертифікації з боку німецьких регуляторів і Єврокомісії не мають штучно затягувати і політизувати. Її треба проводити у суворій відповідності до чинних норм, яких ми маємо намір неухильно дотримуватися", – зазначено у повідомленні.
Контекст
Будівництво "Північного потоку – 2", який має з'єднати РФ і ФРН дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 29 грудня 2021 року голова правління "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що перша та друга нитки газопроводу під робочим тиском і "цілком готові до експлуатації".
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, проте наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" щодо відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично завершено".
Німеччина і США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і надалі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюсельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства.
Компанія "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ) повідомила, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН.
"Немецкая волна" зазначала, що попереднє рішення щодо "Північного потоку – 2" має ухвалити Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газопроводу висловить Європейська комісія, вона може взяти на підготовку висновку до чотирьох місяців. Після цього у німецького регулятора буде ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.
16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію "Північного потоку – 2". У компанії ОГТСУ припустили, що "Газпром" намагатиметься обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу.
Президент Федерального мережевого агентства Німеччини Йоген Гоманн зазначив 16 грудня, що "Північний потік – 2" не запустять у першій половині 2022 року. За його словами, Nord Stream AG почала процес створення дочірньої компанії у ФРН. Гоманн додав, що сертифікацію "Північного потоку – 2" відновлять, щойно компанія надасть необхідні документи.
Держсекретар США Ентоні Блінкен а тлі нарощування численності російських військ біля кордонів України заявляв 5 січня, що "Північний потік – 2" навряд чи запрацює, якщо РФ вторгнеться в Україну.
+3 Київ
