$40.51 €43.42
menu closed
menu open
weather +22 Київ

Гмирін: Не ім'я кандидата, а наявність у нього стратегії розвитку ДПС має бути визначальним фактором

Гмирін: Не ім'я кандидата, а наявність у нього стратегії розвитку ДПС має бути визначальним фактором

Андрій Гмирін: До призначень на керівні посади цих органів треба підходити дуже відповідально


Фото: 1news.com.ua
Змін потребує вся система податкової в Україні – від структури органів до податкової політики і темпів діджиталізації функцій, заявив доцент кафедри кримінального права та кримінології університету державної фіскальної служби, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.

Заступник голови Державної податкової служби України Євген Олейніков заявив про довіру бізнесу до ДПС, але це не відповідає дійсності, написав на своїй сторінці у Facebook доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін. Так він прокоментував перебіг конкурсу на посаду голови Державної податкової служби України.

Гмирін зазначив, що 19 березня заступник голови служби звітував про роботу податкового органу під час виступу на Всеукраїнському форумі "Україна 30. Малий та середній бізнес і держава", підкреслюючи відкритість, прозорість, зростання податкових надходжень і нетерпимість податкових органів до корупції.

"Ми дякуємо бізнесу за те, що він повірив нам. Результатом нашої постійної співпраці стало створення умов, за яких було зменшено обсяг тіньових операцій економіки. Відповідно, легальний бізнес отримав можливість розширювати свої операції і платити з них податки", – цитує експерт заяву Олейнікова.

Гмирін зазначає, що заяви посадовця не відповідають реальному стану справ в економіці та податковій сфері. Зокрема, опитування "Індекс настроїв малого бізнесу 2020 року", який провела й оприлюднила 24 лютого Європейська бізнес-асоціація, свідчить про те, що протягом останнього року "настрій" бізнесу погіршився – індекс знизився із 3,07 до 2,38 балів із п'яти можливих і є найгіршим протягом останніх трьох років. А в першу трійку причин, що перешкоджають розвитку їхнього бізнесу, учасники опитування додали податкове навантаження і репресивний тиск фіскальних органів, написав експерт.

"Згідно із соціологічними дослідженнями, проведеними Американською торговою палатою, 54% українців вважають податкові та митні органи найбільш корумпованими. Про низький рівень довіри до фіскальних органів свідчать і результати опитування, проведеного дослідниками TNS на замовлення Проєктного бюро Національної ради реформ. Лише 17% громадян довіряють працівникам Державної податкової служби", – підкреслив юрист.

Гмирін навів також результати дослідження Світового банку і Міжнародного валютного фонду, відображені у звіті Price Waterhouse Coopers "Paying Taxes 2020". Згідно із цими дослідженнями, Україна наразі на 65-му місці серед 190 країн світу за зручністю сплати податків. Рейтинг містить оцінку процесів зі сплати податкових платежів, включно із проведенням податкових перевірок, отримання бюджетних відшкодувань, адміністративні оскарження тощо. Час, що витрачають на підготовку і подання податкової звітності, в Україні становить 327,5 години на рік, у Гонконзі – 22,5 години на рік, в Естонії – 50 годин, у США – 175. До проблеми 327,5 години, необхідні підприємцям для податкової звітності, додається високе податкове навантаження в Україні, зазначив він.

"Чи дивує когось, що за такої ситуації бізнес іде в тінь? Близько половини суб'єктів вітчизняної економіки – за різними експертними підрахунками 45–50%, за офіційною торішньою статистикою уряду – до 30% – працює в тіні. Про яку довіру до податкових органів та ефективність реформування податкової системи говорить пан Олейніков?!" – написав Гмирін.

Юрист зазначив, що тривалий час на науковому рівні досліджував особливості вітчизняної податкової системи і розробив власну програму комплексної реформи "Від нестабільності до гармонії". Він упевнений: податкова система може стати двигуном або гальмом розвитку всієї економіки держави. Зі свого боку, стан економіки свідчить про здатність країни ефективно протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам, таким як, наприклад, пандемія, військова агресія, політична інтервенція тощо.

"І якщо індекси настроїв інвесторів та бізнесу падають, бажання розвиватися і вкладати кошти в економіку України знижується саме через недовіру до податкових і фіскальних органів, то до призначень на керівні посади цих органів треба підходити дуже відповідально! – написав він. – Тому сподіваюся, що під час сьогоднішнього конкурсу на посаду голови ДПС усі ці фактори будуть ураховані. І вибір буде робитися не серед персоналій, а серед запропонованих ними стратегій. Адже змін потребує вся система – від структури податкових органів до податкової політики і темпів діджиталізації функцій. Тому не ім'я кандидата, а наявність у нього стратегії розвитку ДПС має бути визначальним фактором!".