"Є інший підхід". Амбасадорка ФРН в Україні заявила, що транзит газу

Політика

Використання газу в найближчі десятиліття може скоротитися, і Україні треба думати про те, чим замінити транзит. Таку думку амбасадорка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен висловила ZN.UA в інтерв'ю, яке було опубліковано 26 червня.

Мова про це зайшла під час обговорення газопроводу "Північний потік – 2".

"Ми завжди вважали, що транзит газу має бути і через Україну. [...] Ми бачимо, що транзит є, що ПП2 майже добудований, але Німеччина вважає, що транзит через Україну буде і надалі. Думаю, що це буде одна умова запуску "Північного потоку – 2". Є інший підхід, який я дуже часто обговорюю з українськими партнерами. Це факт, що використання газу і його транзит — явище тимчасове", – сказала дипломатесса.

За її словами, Німеччина вирішила до 2045 року повністю відмовитися від вуглецевих джерел енергії.

"Я говорила з експертами: нам ще потрібно досить багато газу до, можливо, 2032 року, але потім його використання дуже сильно зменшиться, і нам треба думати, що буде пізніше. Я знаю, що Україна зараз і надалі боротиметься з ПП2, але водночас потрібно думати і про свої дуже великі можливості в інших сферах. У тому числі і про водень і його транзит до Європи, тому що вся наша система через 15 років буде перебудовуватися на водень", – пояснила Фельдгузен.

Вона підкреслила, що "Північний потік – 2" "завжди був" для Росії геополітичним проєктом, однак "Німеччина як держава не вкладала грошей у цей газопровід", і гарантій від німецької держави там немає.

"Ми мусимо знайти на перспективу для України солідний фундамент для розвитку країни, тому що це теж не може бути вугілля або газ, а має бути "зелена" енергія, водень, у тому числі і для Європи. І ми повинні дати Україні можливість заробляти на цьому гроші. Думаю, це дуже важливо", – вважає амбасадорка.

На репліку журналістки, що контракт із російським "Газпромом" на транзит газу через Україну діє тільки до кінця 2024 року Фельдгузен відповіла, що є можливість продовжити його на п'ять років.

"Над цим, я думаю, ми всі будемо працювати", – підкреслила німецька дипломатесса.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували у 2019 році, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або вже на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван в ефірі телеканала CNN 20 червня заявив, що США продовжать вводити санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії, і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.