"Ми, безумовно, підкреслимо нашу віру в те, що трубопровід є російським геополітичним проєктом, який загрожує енергетичній безпеці Європи, а потім, безумовно, підриває безпеку України та інших східних країн, зокрема союзників і партнерів по НАТО на східному фланзі", – заявив Рікер.
Він зазначив, що коли адміністрація президента США Джо Байдена прийшла до влади, трубопровід був готовий більш ніж на 90%, і ймовірність запобігти його будівництву за допомогою санкцій дуже мала.
"Адміністрація відмовилася від деяких санкцій, щоб вивести зі складної ситуації щось позитивне; замість того, щоб ризикувати зруйнувати відносини з європейськими союзниками через подальші санкції, ми збираємося використовувати цей простір, наданий цими відмовами, для дипломатичної взаємодії з Німеччиною і вживання заходів щодо зниження ризиків, які "Північний потік – 2" становить для України і для європейської енергетичної безпеки загалом", – сказав дипломат.
За словами Рікера, мета США полягає в забезпеченні того, щоб Росія "не могла використовувати енергію як інструмент примусу проти України або проти кого-небудь ще в регіоні".
"І це залишиться основою, на якій ми будемо продовжувати [дипломатичні] переговори", – додав він.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було побудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати включили до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсації за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
-2 Київ
