ЄСПЛ почав розглядати скаргу Януковича проти України

Політика

Європейський суд із прав людини взяв до розгляду позов експрезидента України Віктора Януковича, який скаржиться на упереджене ставлення до нього з боку українських судових органів та відмову Києва розслідувати замахи на нього. Про це йдеться у повідомленні суду, оприлюдненому 2 листопада.

У скарзі Янукович заявляє, що 2014 року на нього було скоєно кілька замахів.

Зазначено, що у лютому 2014 року невідомі намагалися силоміць затримати автомобілі у складі автоколони, яка проїхала п'ять блокпостів, прямуючи до Харкова.

У скарзі йдеться про те, що на перших трьох блокпостах рух автомобілів намагалися заблокувати, на двох останніх – обстріляли. Того самого дня, повідомляють у тексті скарги, на блокпості біля Умані відкрили вогонь по автомобілях колони, яка прямувала у бік Криму.

Водночас у жодному з описаних випадків Януковича в автомобілях не було, однак він стверджує, що йдеться про замахи на його життя і що Україна в належний спосіб не розслідувала їх.

Зі слів Януковича, у лютому – жовтні 2014 року проти нього відкрили вісім кримінальних проваджень, які досі на стадії попереднього розслідування. Дві справи стосуються подій під час Революції гідності, решта пов'язана з розкраданням державних коштів, створенням та управлінням злочинною організацією "з метою скоєння серйозних злочинів під час перебування на посаді президента", організацією незаконного голосування серед депутатів парламенту.

Янукович у заяві поскаржився на надто тривале розслідування його справ, а також зазначив, що українські суди не є ні незалежними, ні неупередженими і що заочний судовий розгляд не був справедливим.

У повідомленні ЄСПЛ ідеться, що Янукович подав скаргу у жовтні 2015 року, у жовтні 2021 року суд почав її розглядати. ЄСПЛ поставив низку запитань українській стороні щодо скарги політика. "Укрінформ" зазначив, що уряд має надати відповіді у письмовій формі.

Контекст

Януковича обрали президентом України 2010 року. 22 лютого 2014 року, після трьох місяців протестів на Майдані, Верховна Рада визнала його самоусуненим із посади і таким, що не виконує своїх обов'язків, після чого оголосили нові президентські вибори. Того самого місяця Янукович залишив Україну, зараз із сім'єю він проживає в Росії.
У січні 2019 року Оболонський райсуд Києва заочно визнав винним Януковича у державній зраді й пособництві у веденні агресивної війни та засудив до 13 років позбавлення волі. Також Януковича підозрюють у зраді через підписання Харківських угод 2010 року, в організації теракту і вчиненні умисних вбивств на Майдані 2014-го.
Янукович неодноразово заявляв про спроби його вбивства під час втечі з України. Він стверджував, що 21 лютого 2014 року його кортеж обстріляли в Києві, 22 лютого він нібито мало не потрапив у засідку до людей "у формі без розпізнавальних знаків".
У січні 2017 року тодішній начальник Управління державної охорони Валерій Гелетей заявив, що службове розслідування не підтвердило жодного факту замаху на Януковича. У Генпрокуратурі повідомили, що про нібито замахи відомо лише зі слів самого Януковича, жодних підтверджень цьому правоохоронцям знайти не вдалося.
У січні 2018 року ексохоронець президента-втікача Віктор Різниченко розповідав, що на Януковича ніхто не нападав, а на виїзді з Києва в лютому 2014 року було обстріляно автомобіль охоронця Януковича Дмитра Іванцова.