ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити компенсацію за спалення поселення ромів 

У рішенні зазначено, що інцидент стався 30 травня 2012 року поряд із залізничними коліями.

"Приблизно опівдні 30 травня до табору приїхала група співробітників міліції в цивільному. Вони вивели мешканців із табору і підпалили їхні намети, а особисті речі залишилися всередині. Офіцери вчинили стрілянину в повітря і застрелили собаку. Вони змусили чоловіків роздягнутися до пояса і сфотографували їх. Жителі впізнали в одному з офіцерів дільничного міліціонера, який відповідає за район, у якому вони жили. За словами жителів, офіцери сказали їм, що в них є наказ розчистити табір у межах підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року, який приймали Польща і Україна. Свідками подій були діти", – написали в рішенні.

Пастрама жила у спаленому таборі, у ЄСПЛ із позовом вона звернулася 2014 року. Жінка померла 2018 року, опікуни трьох її неповнолітніх дітей висловили бажання продовжити розгляд позову.

У рішенні суду вказано, що заявниця вимагала €50 тис. як компенсацію моральної та матеріальної шкоди, ЄСПЛ присудив €2,7 тис.

Адвокатка Центру стратегічних судових справ Української Гельсінської групи Олена Сапожнікова, яка представляла інтереси заявниці у ЄСПЛ, зазначила, що рішення суду викликає неоднозначні емоції. Про це написав 6 квітня сайт Центру стратегічних судових справ.

"З одного боку, Європейський суд визнав порушення права на приватне життя, а з другого – не взято до уваги расистський мотив погрому ромського стихійного поселення і що це був один із прикладів погромів в Україні, тобто порушення мало системний характер", – зазначила Сапожнікова.

За її словами, Пастрама очікувала, що рішення у її справі стане пілотним рішенням і погроми стихійних циганських поселень припинять не тільки в Україні, а й за кордоном.

"На жаль, рішення "Пастрама проти України" не містить визнання дискримінації щодо спалення стихійного ромського поселення у 2012 році", – підкреслила адвокатка.