КСУ вимагає пояснень, як рішення щодо антикорупційних законів потрапило до Зеленського до публікації

КСУ вимагає пояснень, як рішення щодо антикорупційних законів потрапило до Зеленського до публікації Конституційний Суд України 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів  
Фото: Конституційний Суд України - офіційна сторінка / Facebook

У Конституційному Суді України заявили, що передання рішення до офіційного оприлюднення є порушенням закону. Представник президента України Володимира Зеленського в КСУ Федір Веніславський пояснив, що судді поділилися суттю викладеного в документі після голосування і вже не перебували під обов’язком про нерозголошення змісту.

Конституційний Суд вимагає пояснень від представника президента України Володимира Зеленського в КСУ Федора Веніславського. Суддів обурили заяви про те, що в Офісі президента отримали проєкт рішення про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства до її офіційної публікації на сайті суду. Про це 12 листопада повідомила пресслужба відомства.

В інтерв'ю "Радіо Свобода" Веніславський заявив, що Зеленський ознайомився з текстом проєкту рішення до його офіційної публікації 27 жовтня. За його словами, деякі судді поділилися суттю викладеного в документі. 27 жовтня вони проголосували за рішення і вносити зміни в нього більше не можна було, проте документ не було підписано, оскільки "там дуже складна процедура". Представник Зеленського пояснив, що "судді вже практично не перебували під обов’язком про нерозголошення змісту".

"Нам надали можливість ознайомитися і ми вже володіли ситуацією", – заявив він.

У суді зазначили, що передання рішення до офіційного оприлюднення є порушенням закону.

"Зафіксовані візити Веніславського до Конституційного Суду, які не пов'язані з виконанням представництва президента у КСУ, його спілкування з окремими суддями можуть свідчити про незаконний вплив на них із метою блокування розгляду справ, що є категорично недопустимим", – ідеться в повідомленні.

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть вести різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.

3 листопада Рада закликала 11 суддів КСУ, які голосували за скасування частини антикорупційних норм, піти у відставку. 4 листопада 226 нардепів підписали і передали у КСУ заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати