Кулеба і Столтенберг обговорили річну програму, за якою будуть оцінювати прогрес України на шляху до НАТО

На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ в Альянс зафіксовано в її Конституції. У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, зазначено, що Україні для вступу у блок уже не потрібен план дій щодо членства, але прогрес країни оцінюватимуть у межах адаптованої річної національної програми. У комюніке немає запрошення до Альянсу. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – ідеться в документі.

"Європейська правда" писала, що РНП – це "величезний перелік завдань на десятки сторінок, що копіює структуру ПДЧ". Однак міністр оборони України Олексій Резніков висловив думку, що її зміст буде трансформовано. "Адаптована річна програма, власне, і повинна дати розуміння умов, після яких може бути ухвалене рішення про вступ. Цих умов може бути 20, а може бути три", – зазначив він. Перші консультації щодо формування цієї програми Україна вже провела, повідомила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина 13 липня.

25 липня президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна розпочинає підготовку плану взаємосумісності з НАТО.