В уряді пояснили суть річної національної програми для вступу України в НАТО

В уряді пояснили суть річної національної програми для вступу України в НАТО Стефанішина повідомила, що Київ веде переговори з партнерами щодо формату нової РНП
Фото: Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції / Facebook
Українська сторона провела перші консультації щодо формування адаптованої річної національної програми (РНП), яку вказано у декларації Вільнюського саміту НАТО як частину оцінювання прогресу України на шляху в Альянс. Про це в ефірі телемарафону 13 липня заявила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, відео опублікував "Інтер".

Стефанішина повідомила, що Київ веде переговори з партнерами про нову РНП, наголосивши, що її буде схвалено у двосторонньому форматі і "це буде дуже коротка програма".

"На полях саміту президент і я провели кілька двосторонніх зустрічей, де ми проговорювали це питання. І, власне, домовилися, що в першу чергу ми будемо концентруватися на блоках, які стосуються взаємосумісності та невійськової підтримки України", – додала вона.

Віцепрем'єрка уточнила, що йдеться про побудову взаємосумісних із натовськими систем, зокрема протиповітряної оборони, управління певними ресурсами, медичної реабілітації та імплементації стандартів НАТО у секторі безпеки та оборони.

"Тому це наш пріоритет до Вашингтонського саміту як мінімум. І вже домовилися, що з наступного тижня почнемо формувати бачення. Але в першу чергу це дорожня карта взаємосумісності. Вона вже підготовлена нами з Альянсом і вже певним чином була для нас представлена", – наголосила Стефанішина.

"Європейська правда" писала, що РНП – це "величезний перелік завдань на десятки сторінок, що копіює структуру ПДЧ".

"Головна проблема – те, що ідея РНП полягає у тривалому, багаторічному виконанні. Саме так сформульоване рішення саміту. Адже фраза про "регулярне оцінювання річних програм" сама по собі натякає, що це – задача на роки... І це все додатково заперечує твердження про те, що ПДЧ для України "скасували", прирівнявши український шлях до фінського або шведського. Наразі це є просто неправдою", – зазначало видання.

Контекст

Саміт НАТО відбувся у столиці Литви 11–12 липня. У підсумковому документі саміту Альянсу йдеться, що Україні для вступу у блок уже не потрібен план дій щодо членства, але поки що в ньому немає запрошення в Альянс.

"Міністри закордонних справ НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес у межах адаптованої річної національної програми. Альянс підтримуватиме Україну в проведенні цих реформ на її шляху до майбутнього членства", – ідеться у комюніке.

Президент України Володимир Зеленський результати саміту назвав "гарними, але не ідеальними". Водночас 12 липня на підсумковій пресконференції президент України зазначив, що на саміті у Литві Україна дістала "недвозначність того, що вона буде в НАТО". "Простою мовою: у той момент, коли закінчиться війна, Україну точно запросять в НАТО й Україна точно стане членом союзу", – заявив Зеленський.

Президент США Джо Байден під час зустрічі із Зеленським на полях саміту НАТО 12 липня заявив, що "з нетерпінням чекає на той день, коли... ми офіційно святкуватимемо членство [України] в НАТО".

Декларації, у яких підтримують майбутній вступ України в НАТО, станом на 8 липня 2023 року підписало 23 країни із 31, яка входить у блок.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати