У засіданні також брав участь міністр закордонних справ Грузії Давид Залкаліані.
Кулеба проінформував союзників НАТО про загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських військ уздовж кордону з Україною, а також про небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Міністр спростував фейки про нібито підготовку української сторони до наступу та запевнив у відданості політико-дипломатичному шляху врегулювання й готовності продовжувати роботу в межах тристоронньої контактної групи та нормандського формату. Кулеба заявив, що об'єднання зусиль України та країн НАТО допоможе "стримати Росію від подальших агресивних дій". Він запропонував державам – членам Альянсу низку кроків, які передбачають, зокрема, посилення санкційного тиску на РФ та зміцнення оборонних можливостей України.
"Україна активно працює з партнерами над втіленням комплексного пакету стримування, який складається з політичних, економічних та безпекових заходів. Він спрямований на те, щоб знеохотити Росію від найгіршого сценарію дій. Демонструючи силу зараз, ми уникаємо потреби доводити її пізніше", – сказав глава українського зовнішньополітичного відомства.
Кулеба додав, що посилення України та східного флангу НАТО буде взаємовигідним для Альянсу та Києва.
Як повідомили у пресслужбі, країни – члени НАТО висловили "тверду підтримку суверенітету та територіальної цілісності України".
Контекст
30 жовтня 2021 року американська газета The Washington Post написала, що Росія відновила нарощування чисельності своїх військ біля кордону з Україною і це викликає занепокоєння високопосадовців у США та Євросоюзі. 1 листопада видання Politico опублікувало супутникові фото, зазначивши, що на них видно військову техніку, яку РФ нібито стягнула до кордонів України. У Кремлі не стали коментувати публікацію Politico.
6 листопада канал CNN повідомив, посилаючись на свої джерела, що директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс приїжджав до Москви через нарощування російських військ біля кордону України. 8 листопада Bloomberg із посиланням на дані військово-розвідувальної компанії Janes написало, що Росія перекидає танки до українського кордону.
10 листопада США попередили владу Росії про потенційні негативні наслідки будь-якого зростання загрози безпеці України через "незвичайну військову активність" РФ поблизу українського кордону. У Пентагоні закликали Росію пояснити концентрацію військ поблизу України.
18 листопада начальник ГУР Міноборони Кирило Буданов говорив, що Росія веде масштабну спецоперацію проти України щодо дестабілізації ситуації як усередині країни, так і за її межами. Накопичення військ РФ біля кордону України "триватиме й вийде на пік приблизно наприкінці січня", підкреслив він.
21 листопада Буданов повідомив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, поблизу кордону між країнами зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.
23 листопада прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватив Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
The New York Times писала 25 листопада, що адміністрація президента США Джо Байдена зосереджена на дипломатичних каналах, щоб стримати та відмовити Путіна від вторгнення РФ в Україну. Це, зрештою, може передбачати другу особисту зустріч між Байденом і Путіним.
Генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг, коментуючи скупчення військ РФ біля кордону України, говорив в інтерв'ю Welt am Sonntag, що Росія й раніше застосовувала насильство проти сусідів, тому в НАТО не можуть вважати, що це просто блеф.