"Китай є торговельним партнером номер один. Із Китаєм потрібно розвивати відносини та дружити, у тому числі для стримування Росії. Але у відносинах із Китаєм Україна виступатиме як європейська держава і частина західного політичного простору", – сказав Кулеба.
На запитання про те, чи лунали від представників Сполучених Штатів застереження для України про відносини з Китаєм, міністр відповів заперечно. За його словами, у США "є дві "червоні лінії", як модно зараз казати", – доступ Китаю до військових технологій і поширення китайських технологій у сфері 5G, кібербезпеки.
"Якщо ти починаєш із Китаєм "гратися" в цих двох темах, ти одразу отримуєш дуже чіткі і прямолінійні сигнали від Сполучених Штатів. Подивіться на обсяг торгівлі Китаю і США. Коли я читаю у Facebook чи в новинах усі ці страшилки про розворот України в Китай або що Україна буде вчитися в Китаю, як керувати державою, що ми всіх зрадили... Це пишуть або люди, просто позбавлені здорового глузду, або люди, які мають по контракту відпрацьовувати поширення такого порядку денного", – заявив Кулеба.
Він повідомив також, що відчуває підвищення зацікавленості Китаю Україною.
"Я думаю, що в китайців узагалі є певний азарт щодо України, тому що їм просто цікаво, що це за країна така, у якій вони досі не змогли досягнути того, що досягнули в інших країнах", – вважає глава МЗС.
За його словами, Україна буде рада здійснити візит президента України до Китаю і також буде рада прийняти голову КНР Сі Цзіньпіна в Україні.
Контекст
Китай, за даними Центру економічних і ділових досліджень, який базується у Великобританії, зараз є другою економікою у світі після США. Але за прогнозами експертів, уже 2028 року (на п'ять років раніше, ніж очікували) Китай обжене США і очолить рейтинг.
У 2020 році Китай був головним торговельним партнером України. За даними Державної митної служби, за рік Україна найбільше товарів імпортувала з Китаю (на $8,3 млрд) і експортувала в Китай (на $7,1 млрд).
Кулеба зазначав, що 2019 року Китай уперше став "торговельним партнером України №1". "Діалектично в нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з Китайською Народною Республікою, ні короваю з хлібом… Але при цьому бізнес буяє яскравим квітом", – цитував його "Укрінформ".
Керівну партію Китаю критикують за порушення прав людини у країні. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у доповіді за 2020 рік зазначила, що порушення прав людини трапляються і в інших країнах, але "ніде більше уряд настільки енергійно й демонстративно не грає політичними м'язами, щоб підірвати міжнародні стандарти прав людини та інститути забезпечення відповідальності". У доповіді згадують масові репресії проти громадян Китаю тюркського походження (уйгурів, казахів та інших меншин, які проживають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі), державне електронне стеження та інтернет-цензуру.
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія вважає, що принципи партії монобільшості у Верховній Раді та Комуністичної партії Китаю багато в чому збігаються. Голова партії, перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко говорив, що Україна може перейняти в Китаю досвід "партійної меритократії", менеджменту й побудови стратегій.
Ці заяви з'явилися на тлі скандалу, пов'язаного з можливим тиском Китаю на Україну. За даними агентства Associated Press, Китай шантажував Україну на засіданні Ради ООН із прав людини, погрожуючи заморозити постачання 500 тис. доз вакцини проти коронавірусу. За даними агентства, Пекін у такий спосіб домагався відкликання Україною підпису під заявою про ситуацію в Сіньцзяні. Україна підпис таки відкликала, але публічно своїх дій не пояснила. Кулеба заявив, що в цій темі в публічному просторі "видна верхівка верхівки айсберга" та що "історія ще не відіграна".