0 Київ
Враховуючи рекомендації Венеціанської комісії, Міністерство освіти і науки України (МОН) запропонувало три моделі їх імплементації, одна з них стосується шкільного навчання у районах, де переважає російська мова спілкування. Про це повідомляє прес-служба відомства.
"Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії. Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова", – заявили в міністерстві.
Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів із 1-го до 12 класу поряд з українською мовою.
"Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології... Наприклад, кримські татари не мають держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, громада проживає виключно в україномовному чи російськомовному середовищі, що не сприяє розвитку кримськотатарської мови", – ідеться в повідомленні.
Друга модель торкнеться національних громад, мова яких є офіційною в Європейському союзі.
Залежно від мовної групи і мовного середовища, використання цієї моделі може мати два варіанти. Один – для громад, чия мова належить до слов'янської мовної групи – польська, словацька, болгарська. Як передбачено законом "Про освіту", діти з цих громад зможуть навчатися рідною мовою в дитячому садку і початковій школі, одночасно вивчаючи українську. З п'ятого класу разом із предметами, які вивчають рідною мовою, будуть вводити предмети, що вивчають українською, їх частка буде зростати і зростати пропорційно до старшої школи.
Інший варіант буде враховувати особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп, які переважно проживають у середовищі рідної мови, ідеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься поступово, а відсоток предметів, які вивчають державною мовою, буде меншим.
"Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів", – пояснили в МОН.
Третя модель – для національних громад, мова яких належить до тієї самої сім'ї, що й українська. Це – російська. Школярі, які будуть навчатися за цією моделлю, перейдуть на навчання предметів українською відразу після п'ятого класу.
"Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім'ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми і телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти із цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами", – інформує міністерство.
У МОН не погодилися, що мовна, стаття 7 закону у який-небудь спосіб може ущемити права російськомовної громади.
"В Україні немає меншин, крім російської, мова яких не належить до мов Європейського союзу і які навчалися рідною мовою у школах. Враховуючи наведені вище аргументи, а також те, що відповідна рекомендація не входить до заключного пункту висновків Венеціанської комісії, Міністерство освіти і науки України не погоджується із твердженням комісії про те, що стаття 7 не пропонує рішень для російської мови", – ідеться в повідомленні.
Після ухвалення 5 вересня у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина і низка інших країн висловили занепокоєння майбутнім національних меншин в Україні.
Закон "Про освіту" було подано на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня.
Києву запропонували внести зміни в статтю 7 – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у ЄС. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
7 грудня глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що український закон про освіту "неприйнятний" і спрямований проти "мільйонів російськомовних українців".
