"Короткострокове зростання цін на нафту, яке мине після усунення ядерної загрози з боку Ірану, є дуже невеликою платою за безпеку й мир у США й у всьому світі", – написав він.
Глава Білого дому вважає, що "тільки дурні можуть думати інакше".
Тим часом 9 березня ринки пережили один із найшвидших стрибків у сучасній історії, зазначає Bloomberg. Нафта марки Brent подорожчала на 29% – до $119,50 за барель, марка WTI додала 31% – до $117 за барель. Таких цін не було з моменту вторгнення Росії в Україну 2022 року, зазначає CNBC.
Причиною обвального росту телеканал називає воєнний конфлікт на Близькому Сході й фактичну блокаду Ормузької протоки. Як повідомляє CNBC із посиланням на міністра енергетики Катару Саада аль-Каабі, якщо танкери не зможуть проходити через протоку, ціни на нафту можуть сягнути $150 за барель найближчими тижнями, що здатне "обвалити економіки всього світу".
Контекст
На тлі початку воєнної операції Ізраїлю і США проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого 2026 року, Bloomberg попереджало, що у відповідь на загострення Тегеран розглядає можливість перекриття Ормузької протоки – одного з найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою. Він забезпечує приблизно чверть світових морських постачань нафти. Щодня через нього проходять мільйони барелів сирої нафти й нафтопродуктів із країн Близького Сходу до Азії, Європи і США. Більшість експортерів регіону, зокрема Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати й сам Іран, не мають повноцінної альтернативи цьому маршруту.
Судноплавство через Ормузьку протоку тоді практично зупинилося, і вже 2 березня на відкритті торгів ціна на нафту марки Brent зросла на 13%, до рівня понад $82 за барель. Тегеран заявив, що протока залишається відкритою, проте взяв на себе відповідальність за атаки на три танкери.