ГОРДОН
 
 

Нардеп Потураєв: Люди йшли в дивізію "Галичина" не тому, що вони були нацистами. Ми десятиліттями потурали політиканам, які спекулюють на цій темі

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Потураєв про марш до річниці створення СС "Галичина": Ми це не схвалюємо, але розуміємо цих людей. Ми не можемо їх судити
Потураєв про марш до річниці створення СС "Галичина": Ми це не схвалюємо, але розуміємо цих людей. Ми не можемо їх судити
Фото: American Chamber of Commerce in Ukraine / Facebook

Українцям необхідно вивчити уроки власної неоднозначної та складної історії і відрізняти трагічні помилки від непрощенних злочинів, якими були служба в НКВС і НК. Таке переконання висловив нардеп від "Слуги народу", голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв в ефірі програми "Право на владу" на каналі "1+1", коментуючи проведення в Києві 28 квітня маршу на честь річниці створення дивізії СС "Галичина".

"Ми не вивчили наших уроків взагалі. Були партії, були люди, які тримали нас у радянському минулому і казали: "Червона армія – герої. УПА – колаборанти. "Галичина" – це взагалі нацисти". Ні, люди йшли в дивізію "Галичина" не тому, що вони були нацистами. Люди йшли в УПА не тому, що вони були карателями, ненавиділи москалів – в УПА були і євреї, і поляки, і українці, і росіяни. І люди не йшли в Червону армію через те, що [керівник СРСР Йосип] Сталін був кат і всі боялися. Люди йшли в Червону армію, як мій дід, тому що ворог прийшов на нашу землю і треба було її боронити. Ми не вивчили цих уроків. Ми десятиліттями потурали політиканам, які спекулювали і продовжують спекулювати на цій темі", – сказав Потураєв.

Він підкреслив, що люди, які вступали до дивізії "Галичина", не були нацистами, ксенофобами, антисемітами. Вони ухвалили таке рішення через те, що бачили, що робила радянська влада у Львові, на Західній Україні 1939 року.

"Хтось пішов у "Галичину", хтось пішов в УПА. Ті, хто пішов в УПА, можливо, краще розуміли ситуацію. Ми не можемо їх судити. Ми можемо тільки сказати: "Так, нацизм – це абсолютне зло. Так, служба у Waffen-SS була трагічною помилкою. Ми не схвалюємо таких маршів. Але ми розуміємо цих людей.  Так само, як ми розуміємо ветеранів Червоної армії", – підкреслив політик.

Водночас він зазначив, що є велика різниця між ветераном Червоної армії чи таким, як його дід, який пішов добровольцем воювати з фашистами, – і тими, хто добровільно йшли в НК, у НКВС і ставали катами.

"Ось про що ми маємо пам'ятати і розповідати нашим дітям – про трагічну помилку тих, хто пішов у "Галичину". Про не-помилку – яку не можна вибачити, – тих, хто пішов добровільно в НКВС. Про великий подвиг тих, хто йшов в УПА і в Червону армію і воював з окупантами так, як їх сприймав. Це великий подвиг. І ми маємо святкувати перемогу над нацизмом. І ми маємо вшановувати героїв", – зазначив Потураєв.

Він додав, що до таких речей треба ставитися з розумінням, тому що просто засудити – це дуже легко.

"Легко сказати: "Хто вони – нащадки нацистів?" Вони не були нацистами. Не треба їх так ображати. Треба з розумінням поставитися і сказати: "Ми не хочемо, щоб так було"... Я вважаю, що ми з дитячого садочка маємо розповідати нашу трагічну історію такою, як вона була, – з повагою до всіх, хто вже помер", – сказав нардеп.

Контекст:

У центрі Києва 28 квітня відбувся марш на честь річниці створення дивізії "Галичина". На марші було приблизно дві сотні людей. За даними ЗМІ, порушень і конфліктів із поліцією під час маршу не було.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович заявив, що глорифікація військ СС неприпустима для європейської країни. Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков назвав марш пропагандою нацизму, фракція "Слуга народу" засудила його проведення. Також засудження маршу висловили амбасадорка Німеччини в Україні та МЗС Ізраїлю.

Українська дивізія "Галичина" існувала в 1943–1945 роках у складі воєнізованих формувань нацистської Німеччини Waffen-SS. Український інститут національної пам'яті (УІНП) зазначав, що таких дивізій тоді було приблизно 40, здебільшого їх формували з населення окупованих Німеччиною держав і держав-союзників. Командні посади в "Галичині" переважно обіймали німці. У матеріалах УІНП зазначено, що українці вступали у формування з різних причин: хтось хотів здобути військовий досвід і зброю для того, щоб надалі перейти в Українську повстанську армію; хтось сподівався, що дивізія стане основою для формування українських військових частин для боротьби із СРСР, "нехай навіть на стороні німців"; когось мобілізували примусово. Символіки дивізії "Галичина" в Україні не заборонено.

2017 року видання "Страна" надіслало запит до Українського інституту національної пам'яті щодо символіки СС "Галичина". Там журналістам відповіли, що символіка дивізії не підпадає під закон про заборону пропаганди комунізму і нацизму.

27 травня 2020 року Окружний адмінсуд Києва ухвалив рішення, що УІНП надав цей висновок "протиправно". Позов до суду подала голова видавництва "Сакцент плюс" Наталія М'ясникова. Вона заявила, що дивізія СС "Галичина" була частиною військ СС, які Нюрнберзький трибунал 1946 року визнав злочинною організацією. На її думку, тодішній директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович спотворив історичні факти і перевищив свої повноваження.

Однак 23 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення ОАСК. Про це повідомляла пресслужба суду.

Апеляційний суд також постановив, що суд першої інстанції "вийшов за межі своїх повноважень" в утвердженні того, що Український інститут національної пам'яті звузив поняття символіки Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, яке міститься в законі України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки", виключивши з неї символіку військ СС "Галичина", повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації