"Зростання видатків на соціальні статті бюджету у наступному році не компенсує навіть прогнозований рівень інфляції, а виділена на субсидії сума буде меншою, ніж цього року – ще до зростання тарифів. У той же час видатки на забезпечення органів влади суттєво зростають уже другий рік поспіль”, – розповів політик.
Мазурчак додав, що на соціальний захист і соціальне забезпечення наступного року виділять на 7,3 млрд грн більше, ніж цього року, але з урахуванням прогнозу інфляції реальні витрати скоротять на 4%.
"Витрати на соцзахист збільшаться всього на 2,3%, а це втричі менше за прогнозний показник інфляції, закладений у держбюджет-2022, – 6,2%. Насправді інфляція у 2022 році може перевищити удвічі прогнозний показник та досягти близько 11–12% (як і у 2021 році). Так що найбільш незахищені українські громадяни у 2022 році житимуть ще бідніше, ніж у 2021 році", – заявив він.
За словами співголови "Нашого краю", прожитковий мінімум у держбюджеті залишився вдвічі нижчим за фактичний прожитковий мінімум, розрахований Міністерством соцполітики. На субсидії заклали менше, ніж цього року: 41,4 млрд грн проти 44,2 млрд грн.
Мазурчак наголосив, що водночас зростуть витрати на органи влади: на Кабмін – на 22%, на Офіс генпрокурора – також на 22%, на Державну митну службу – на 14%, на Державну податкову службу – на 5%.
"На фоні скорочення субсидій та соціальних видатків на собі влада вирішила не економити. Навіть коли здається, що влада передбачає зменшення видатків на деякі держструктури у 2022 році, слід врахувати, що це відбувається після стрімкого збільшення видатків на ці структури у 2021 році. Порівняно з 2020 роком витрати на Кабінет Міністрів (секретаріат) зросли майже у 1,5 рази, а на Офіс генерального прокурора – майже вдвічі", – заявив він.
У партії "Наш край" заявили, що необхідно внести такі зміни до держбюджету:
- "збільшити видатки на субсидії щонайменше до 50 млрд грн;
- підвищити прожитковий мінімум до фактичного прожиткового мінімуму, тобто вдвічі;
- скоротити видатки на владу щонайменше на 30%;
- переглянути макропоказники (занижена інфляція, занижений номінальний ВВП) з більш реальними прогнозами, що призведе до автоматичного збільшення прогнозних номінальних доходів держбюджету, а додаткові суми спрямувати на соціальний захист найбідніших", – ідеться у повідомленні.