+3 Київ
Після рішення Конституційного Суду України про те, що так званий закон Колесніченка–Ківалова про основи державної мовної політики не узгоджений із Конституцією, він утратив свою силу. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець.
"Насамперед потрібно вивчити рішення Конституційного Суду. Я представляю групу депутатів, юридична позиція яких щодо голосування за цей закон така: воно проходило з порушенням норм Конституції. Як доказ ми продемонстрували документи, які підтверджують, що двадцять із гаком нардепів, які нібито проголосували за законопроект, насправді в цей час перебували за межами України. Це документи з прикордонної служби, а також кадри відеофіксації. Ми ж знаємо, що Конституція передбачає особисту присутність депутата в сесійній залі, щоб його голос було враховано. Якщо закон визнають неконституційним, він перестає діяти. Жодного додаткового голосування вже не потрібно", – підкреслив нардеп.
Він зазначив, що рішення суду не підлягає оскарженню.
"Наші опоненти, незгодні з рішенням Конституційного Суду щодо закону Колесніченка–Ківалова, можуть тільки піти і вбитися об стінку. Це єдине, що їм залишається, оскільки це рішення остаточне. Апеляції тут бути не може. У нас є низка інших законопроектів. Тому до цього питання треба підійти серйозно. Тому що скасований закон ухвалювали винятково в межах російської диверсії в Україні, він був частиною планів ФСБ. Тішить, що скасування цього закону відбулося після призначення нового голови Конституційного Суду. Те, як виявляє себе зараз цей суд, дійсно вселяє оптимізм. Я задоволений результатом і тією оцінкою, яку суд дав нашій юридичній позиції", – резюмував Ємець.
Верховна Рада України ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики", авторами якого були нардепи Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, 3 липня 2012 року. Документ набув чинності в серпні того самого року і передбачав, зокрема, можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Противники закону підкреслювали, що документ посилював позиції російської мови в східних регіонах країни.
У лютому 2014 року, відразу після перемоги Євромайдану, Рада скасувала закон Ківалова–Колесніченка, однак в.о. президента України Олександр Турчинов заявив, що не буде підписувати рішення парламенту.
У липні 2014 року 57 народних депутатів надіслали подання щодо конституційності закону в Конституційний Суд, 10 жовтня того самого року було відкрито провадження, у листопаді 2016 року суд розпочав розгляд подання нардепів.
14 грудня 2016 року КСУ завершив розгляд справи у відкритому слуханні і перейшов до закритої частини засідання.
28 лютого 2018 року Конституційний Суд України ухвалив рішення щодо закону про засади державної мовної політики. У прес-службі Всеукраїнського об'єднання "Свобода" стверджують, що КСУ визнав його не узгодженим із Конституцією.
