За його словами, зрозуміло одне – Кремль зупиниться тоді, коли дістане відсіч.
Рінкевичс зазначив, що такими провокаціями РФ хоче "перевірити політичну й військову реакцію НАТО".
"Чи можемо ми відкинути нові російські провокації в нашому повітряному просторі (як на морі чи на сухопутному кордоні) у майбутньому? Ні. Потрібно бути готовими до нових поворотів", – наголосив президент Латвії.
Він вважає позитивним сигналом використання ст. 4 Статуту НАТО (консультації союзників) і додаткове спрямування військових літаків країн – членів Альянсу в Польщу. А у випадку з Естонією спрацювала місія з патрулювання повітряного простору Балтії, зазначив Рінкевичс.
"Те, за що ми вже давно висловлюємося разом із колегами із країн Балтії, – це перетворення місії повітряного патрулювання на місію повітряної оборони із ширшими повноваженнями й ресурсами. Це питання також порушать на консультаціях послів у Раді НАТО в контексті ст. 4", – написав президент Латвії.
Коментуючи вторгнення російських МіГ в Естонію, Рінкевичс заявив, що "політико-військова дилема в тому, що ніхто не хоче спровокувати ще одну війну".
"Але й дії Росії не можна залишати без відповіді, тому пошук і реалізація точних відповідей дуже складні, але цей процес триває. Що більше Росія провокуватиме НАТО, то вищий ризик серйозного конфлікту. Зараз Росія робить рівно стільки, щоб здавалося, що вона не заходить занадто далеко. Але знаючи й логіку мислення в Росії, і часту некомпетентність на різних рівнях, це може статися, і відповідальність буде на Кремлі", – попередив політик.
Рінкевичс закликав країни – члени НАТО швидше працювати над протидроновим захистом і продовжувати всебічну підтримку України.
"Мета Росії – послабити нашу підтримку України, намагаючись скоротити ресурси, які держави Альянсу і Європейського союзу спрямовують на підтримку українських Збройних сил. Завдання Кремля – знизити боєздатність ЗСУ й масштаби західних військових постачань Україні, щоб ми більше концентрувалися на обороні власних країн", – пояснив президент Латвії.
Він зазначив, що Україна, як і раніше, залишається першою лінією оборони Європи.
"Поки Україна бореться, усе, на що здатна Росія, – це відносно дрібні капості на кордоні НАТО, – вказав Рінкевичс. – Росія не здатна у воєнний спосіб підкорити й окупувати всю Україну, тому зараз робить спроби послабити політичну і практичну підтримку з боку друзів України, поєднуючи це з воєнними операціями. […] Росія, як і раніше, розраховує виграти цю війну. Наш обов'язок – цього не допустити".
Ще одна мета російських провокацій – впливати на суспільну думку у країнах – членах Альянсу, щоб викликати недовіру до ст. 5 Статуту НАТО і взаємної солідарності союзників, додав президент Латвії.
"Спроби залякування країн східного флангу, зокрема Латвії, були, є і будуть", – резюмував він.