Небажані спікери, "темники", "ох...ївші" посли G7, звільнення 45 людей. "Українська правда" опублікувала великий матеріал про цензуру і тиск влади на "Укрінформ"

"Шість місяців [Мацуки] в агентстві нагадували управлінський хаос – тиск на працівників, інформаційні перекоси на користь влади, звільнення десятків журналістів і редакторів, а потім різкі спроби все "зам'яти", щоб інформація не вийшла назовні... Співрозмовники УП в Офісі президента переконують, що "труднощі" в агентстві – це наслідки винятково рішень та стилю управління Мацуки. Хоча він лише погоджувався на правила, нав'язані Банковою, але не був їх ініціатором", – ідеться в матеріалі.

В УП зазначають, що після неочікуваного звільнення попереднього керівника агентства Олександра Харченка в "Укрінформ" із Мацукою прийшли люди, пов'язані із Офісом президента, зокрема заступник Мацуки Єгор Сігарьов (однокурсник одразу двох радників керівника ОП Андрія Єрмака – Дарії Зарівної та Владислава Власюка), а також лояльні до ОП спікери, які почали виробляти контент для "Укрінформу" – наприклад, Сергій Лещенко.

"Сам медійник не приховував своїх зв'язків з ОП. У розмовах із колективом агенції він часом повторював: "Меня офис назначил". А коли не вдавалося виконати завдання Банкової, міг обмовитися: "Они меня повесят". Одного разу це прозвучало, коли Мацуці не вдалося запросити у пресцентр "Укрінформу" всіх міністрів для річного звіту про роботу", – пише "Українська правда".

За інформацією видання, на посаді в державному інформагентстві Мацука регулярно поширював у редакційних чатах теми, які "бажано висвітлювати", і вказівки, як "краще пояснювати" політичні, воєнні та міжнародні події – тобто, журналістським професійним сленгом, "темники". УП наводить приклади таких рекомендацій для регіональних редакцій. Серед "небажаних спікерів" – як конкретні люди (зокрема, мер Львова Андрій Садовий і депутати від опозиційних партій), так і, наприклад, "усі представники регіону, у яких відсутнє погодження від ОВА", "представники громадянського суспільства, які є організаторами мітингів щодо розподілу бюджетних коштів", "мешканці регіону, у яких відсутнє водопостачання", "учасники бойових дій, які не змогли оформити допомоги" (як уточнюють у документі, "через власні організаційні питання"). 

Фото: pravda.com.ua

"На одній із перших планірок Мацука запитав, навіщо ми опублікували, на його думку, "піарний" блог тодішнього командувача Об'єднаних сил генерала Сергія Наєва. Він довго обурювався. А потім наказав погоджувати з ним усі блоги, статті, інтерв'ю", – цитує УП одного з учасників планірки. Це сталося за тиждень після того, як стало відомо, що в Міністерстві оборони розглядають можливість звільнення трьох командувачів ЗСУ, серед яких був і Наєв.

Згодом, за інформацією УП, відеовідділу "Укрінформу" намагалися заборонити публікувати в YouTube відео зі сторінки Наєва, пояснюючи це тим, що "деякі військові готуються до виборів, тому не треба їх піарити". Але у відділі зараз кажуть, що, "звісно, проігнорували таку вказівку". Так само нові керівники просили не поширювати в соцмережах агентства контент колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, але SMM-відділ, як пише УП, не виконував таких "прохань".

Люди з медійної команди ОП заперечили виданню свою причетність до появи "темників". У метаданих більшості документів, за інформацією УП, є ім'я і прізвище радника голови Чернігівської ОДА Андрія Подорвана, який у 2020-му балотувався до обласної ради від партії "Слуга народу", але його не обрали. Він стверджував, що не створював таких файлів і не знайомий із Мацукою. На його думку, метадані могли змінити.

Незважаючи на те, що, як стверджує "Українська правда", колектив "Укрінформу" відмовився працювати за "темниками", а Мацука, дізнавшись, що вони розійшлися по всьому агентству, а не лише серед регіональних кореспондентів, "перелякався" і їх скасував – навесні 2024 року "Укрінформ" уперше за багато років не потрапив до "білого списку" ЗМІ Інституту масової інформації (IMI). "Експерти ІМІ рекомендують "Укрінформу" звернути більше уваги на дотримання стандарту балансу і переглянути кількість "паркетних" новин у стрічці", – ішлося у звіті. Як пояснила "Українській правді" директорка ІМІ Оксана Романюк, інститут помітив появу новин із перекосом балансу в бік ОП. 

Під кінець минулого року напруга між менеджментом і колективом сягнула свого піку, пише "Українська правда". За даними, які агентство надало у відповідь на запит УП, із моменту призначення Мацуки з "Укрінформу" пішло 45 людей (30 із них – за останні три місяці), зокрема керівники творчих підрозділів, журналісти, відеооператори, фотокореспонденти, маркетологи, які працювали в агентстві роками. Серед них і заступниця гендиректора – кураторка майже всіх творчих редакцій Марина Сингаївська. 

За оцінкою УП, на початку 2024-го відносини між владою і журналістами в Україні загалом "відчутно загострилися". Видання наводить приклади двох резонансних ситуацій – стеження за командою Bihus.info і залякування журналіста Юрія Ніколова. Наприкінці січня посли країн G7 зустрілися з українськими журналістами та редакторами, щоб з'ясувати, що відбувається. 

The Kyiv Independent писало тоді, що українська медіаспільнота поскаржилася на систематичний тиск після серії кампаній дискредитації незалежних журналістів, які часто підтримували анонімні провладні Telegram-канали. "Це була одна з найбільш відкритих розмов про стан свободи ЗМІ в Україні за останній час", – сказала редакторка The Kyiv Independent Ольга Руденко.

У матеріалах про цю зустріч видання не згадували, що на ній порушували проблеми "Укрінформу". Але УП пише, що Сингаївська тоді, "не стримуючи сліз, розповідала про тиск і намагання цензурувати роботу "Укрінформу" з боку нового керівництва". Також вона показала послам і колегам "рекомендації", які Мацука надсилав регіональній редакції.

"Усі ох...їли: і посли, і ми теж. Усе сказане після Марини Сингаївської було тусклим", – сказав УП на умовах анонімності один з учасників зустрічі.

Про зміст зустрічі медійників із послами G7 одразу стало відомо ОП. За даними джерел УП в оточенні президента, на Банковій одразу почали обговорювати можливі сценарії виходу сухими з води – "щоб ніхто не здогадався про факапи". Упродовж кількох місяців в ОП і МКІП обговорювали можливість запросити на роботу в агентство експерта, який мав спостерігати за дотриманням стандартів. Згодом з'явився варіант створити незалежну наглядову раду. Але рішення так ніхто і не ухвалив. Тому і вирішили звільнити Мацуку.

Мацука пішов із посади 24 травня, того самого дня стало відомо, що керівником "Укрінформу" призначили військового журналіста, ексречника Східного угруповання військ ЗСУ, полковника Сергія Череватого. 

Співрозмовники УП серед військових, які безпосередньо перетиналися із Череватим у роботі, характеризують його як людину з менеджерськими здібностями, яка знається на "контрольованих комунікаціях" і пресрелізах, але не на роботі цивільних ЗМІ.

"Проблема була в тому, що за нинішніх обставин охочих очолити "Укрінформ" обмаль. Не кажучи вже про наявність кваліфікованих кадрів для управління такою великою медійною структурою. Тому для Офісу президента кандидатура полковника Сергія Череватого – найкраща з-поміж усіх існуючих. Він – військовий, який звик виконувати накази і не обговорювати їх", – вважають автори матеріалу. 

Після оголошення про звільнення Мацука відмовився від коментарів і написав повідомлення, що "вчинив по совісті" і "більше не представляє "Укрінформ".

Череватий у коментарі УП сказав, що дістав від Мінкульту пропозицію очолити агентство за кілька днів до призначення і зараз має вивчити стан справ. "Розумію, що питання є. Вивчу їх детально, а потім ухвалюватиму рішення. Поки що все залишається, як є", – відповів він на запитання, чи залишаться на своїх посадах заступники з команди Мацуки.