+11 Київ
Спосіб, у який президент України Володимир Зеленський хоче розв'язати проблеми, що виникли у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України про скасування низки норм антикорупційного законодавства, теж суперечить Конституції України. Про це заявила співголова парламентської фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко у Facebook 30 жовтня.
За словами Геращенко, Зеленський у неконституційний спосіб розпустив парламент 2019 року й Конституційний Суд "тоді підіграв йому".
"Зараз у неконституційний сумнівний спосіб він хоче вирішити проблему, що виникла після рішення КСУ. Неконституційне рішення лише поглибить кризу. Наступною ініціативою Зе, за такою логікою, може бути указ про пожиттєве імператорство. Примітно, що через свою інфантильність й небажання брати на себе будь-яку відповідальність він навіть не спромігся вийти до народу з відосиком і пояснити, що ж за законопроєкт подав у ВР і які його наслідки для держави. Поштовими голубами вночі надіслав у Раду папірець, яким системно продовжує знищувати державні інститути (я зараз точно не про прізвища суддів і їх постаті, там є багато питань – я про інституції)... Зеленський як гарант Конституції має сприяти виходу з конституційної кризи, а не поглиблювати її. Україна надто дорого платить за незалежність і суверенітет, не потрібно перетворювати її на fake state", – написала політикиня.
Вона зазначила, що фракція "Європейської солідарності" вже розробила законопроєкти, які можуть усунути правову колізію, спричинену рішенням КСУ.
"Ми проаналізували всі європейські практики декларування чиновників і сьогодні реєструємо законопроєкт, який пропонуємо прийняти як невідкладний. Він врегульовує питання відповідальності за недостовірність (враховуючи світові норми). Упевнена, ми знайдемо компроміс і порозуміння щодо необхідності негайного приведення антикорупційного законодавства до європейських стандартів, виходячи з рішення суду", – написала Геращенко.
Рішення КСУ раніше критикували й інші опозиційні парламентські фракції, зокрема "Голос". Фракція "Батьківщина" закликала колег "припинити істерику та цькування КСУ" і зосередитися на розв'язанні проблеми, ухваливши законопроєкт, який відповідатиме Конституції.
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
У "Великій сімці" і Євросоюзі висловили занепокоєння щодо цього рішення. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною зупинення безвізового режиму з Євросоюзом.
28 жовтня Нацагентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.
Після засідання РНБО 29 октября на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у парламенті законопроєкт, який пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства.
