+3 Київ
За даними автора розслідування Романа Романюка, 11 квітня 2022 року Міноборони уклало контракт на постачання 20 тис. балістичних шоломів, 20 тис. бронежилетів і 40 тис. бронеплит до них на суму €24,5 млн зі 100-відсотковою передоплатою.
"Саме після цієї угоди в контрактах МОУ з'явиться така собі польська фірма Alfa. Її поява ознаменує не вступ до великої історії міжнародного успіху, але ж до саги про одного з топ-10 найбільших боржників Міноборони. На початку 2023-го Alfa за різними контрактами мала заборгованостей перед МОУ на більше як 3,5 млрд грн. Щоб зрозуміти, як так сталося, досить сказати, що зі згаданої вище партії Alfa, хоч і зі зривом термінів, спромоглася поставити всі бронежилети й плити. А от із привезених нею 16 тис. шоломів 11 тис. повернули одразу як непридатні, а ще 5 тис. так і лежали на складі, не прийняті на баланс ЗСУ", – пише журналіст.
Попри факти зривання постачань, 25 жовтня 2022 року Міноборони знову замовило в Alfa ще 20 тис. шоломів і 50 тис. бронежилетів на суму майже €50 млн, але вже без передоплати. Шоломи так і не приїхали в Україну, а половина привезених бронежилетів не пройшла балістичних випробувань, стверджує автор статті.
Отже, польська фірма отримала й вивела з України мільярди гривень і не передала в повному обсязі обладнання та зброю, зазначає Романюк. Йому відомо загалом про щонайменше сім угод, які МОУ уклало напряму з Alfa, й частину з них уже оскаржують у міжнародному арбітражі.
"Йшлося про постачання кількох самохідних гаубиць "Гвоздика", 122-мм боєприпасів до гаубиці Д-30 та 122-мм ракет до "Града". Наскільки відомо УП, із законтрактованої зброї приїхала лише невелика кількість. Припасів до Д-30 із великим запізненням приїхала лише десята частина, ракет до "Града" – третина, а "Гвоздики", хоч і приїхали всі, але в такому стані, що точно не відповідає заявленому в угоді технічному класу, і МОУ зараз намагається вибити з постачальника компенсацію", – зазначає видання.
Станом на початок 2023-го за трьома квітневими угодами 2022 року Alfa мала майже 1,7 млрд грн дебіторської заборгованості перед МОУ. Три контракти, де кінцевим постачальником болгарських припасів до Д-30, Д-20 і реактивних снарядів для "Градів" була також Alfa, відомство уклало через посередника – державного спецімпортера зброї фірму "Прогрес".
"Наскільки відомо "Українській правді", угоди з поляками у "Прогрес" курував заступник директора та колишній заступник міністра оборони Олександр Миронюк. Він відомий читачам УП по скандальному обшуку в кримінальній справі про закупку неякісних бронежилетів, у ході якого в Миронюка виявили мільйони різної валюти в дивані. Тобто за п'ять днів польська компанія отримала різних контрактів від України на майже 21 млрд грн", – підкреслює Романюк.
Ціна через посередника була вищою на десятки відсотків, додає він.
Державний спецімпортер на початок 2023 року мав понад 200 млн грн заборгованості перед Міноборони.
"Наприкінці травня 2022 року польська Alfa мала завершити постачання снарядів за квітневими контрактами. Але, як уже здогадалися читачі, навіть не наблизилася до цієї мети. Тож із горем-бідою постачальник домовився про продовження термінів поставок до липня 2022-го. Але 13 червня того ж року стається щось абсолютно незбагненне. Знаючи про те, що фірма зриває попередні контракти, Міноборони вирішило дати компанії Alfa ще кілька мільярдів гривень армійських грошей. Того дня було укладено ще три контракти на суму близько 2,6 млрд грн. Половину цієї суми компанія знову отримала як передоплату", – пише журналіст.
Урешті-решт припасів для "Гіацинта" приїхало приблизно 40%, 120-мм мін привезли менше ніж 1% від контракту, припасів до "Дани" не привезли взагалі.
"Тепер МОУ намагається повернути €27 млн передоплати та стягнути ще майже €13 млн штрафів за зірвані поставки. Але навіть якщо це вдасться, то незмінним залишиться жахливий факт: українська армія рік не отримувала критично важливого озброєння і не могла законтрактувати його в іншому місці, бо постачальник вивів гроші з країни", – заявив розслідувач.
Він також вивчив історію компанії Alfa і зробив висновок, що фірма – "аж надто непомітна": вивіска у Варшаві скромна, входити всередину заборонено, сайт складається з однієї сторінки. Фірма заснована як товариство з обмеженою відповідальністю 2005 року, але "єдина помітна згадка" про неї датована 2015 роком, коли її директор Пьотр Сапєжинський в інтерв'ю Polityka розповідав, як його компанія виграє тендери на утилізацію списаних кораблів військово-морських сил Польщі.
"Загалом фірма займається торгівлею різного роду продукцією, зокрема військовою. У 2020 році компанія показала 1,23 млн злотих (трохи більше, ніж €300 тис.) прибутку, у 2021-му Alfa заробила 7,4 млн злотих (близько €1,8 млн). Що цікаво, фінансової звітності за 2022 рік, коли компанія Сапєжинського підписала контрактів на сотні мільйонів в Україні, Alfa досі не подала", – написав журналіст.
За перше півріччя 2023 року фірма уже чотири рази змінювала дані про себе в реєстрах, що може бути способом відтягнути подання звітності, припускає він.
"Але як непримітна фірма з Польщі стала одним із найбільших постачальників і боржників Міноборони в часи війни? Хто в Україні міг лобіювати Alfa й вибивати для неї, попри всі очевидні застереження, все нові й нові контракти? Звідки у скромної компанії виходи на закритий світ болгарської оборонки? На всі ці запитання "Українська правда" продовжить шукати відповіді та спробує розставити всі крапки над "і" у своїх наступних публікаціях", – пообіцяв автор.
