Опублікувано звіт ЄС про виконання Україною Угоди про асоціацію: Україна зробила важливі кроки та продовжила реформи попри труднощі 

У доповіді описано перебіг реалізації Україною реформ у період з 1 грудня 2020 року (тоді опублікували попередній звіт) до початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого, зазначили у Єврокомісії.

У ній ідеться, що за цей період Україна зіткнулася із проблемами, пов'язаними з дестабілізаційними діями Росії, конфліктом на сході країни та пандемією коронавірусу, але і надалі приділяла пріоритетну увагу асоціації та подальшій інтеграції з ЄС і "головні реформи набули нового імпульсу".

"Попри виклики, зокрема ті, що надходять від Росії, Україна зробила важливі кроки в реалізації Угоди про асоціацію. Реформи, що провели на сьогодні у її межах, дають можливість Україні впевнено розпочати новий етап відносин з ЄС після рішення Європейської ради про статус України як країни-кандидата. Незаконна та неспровокована воєнна агресія Росії проти України не відштовхне ЄС від підтримки програми реформ України", – заявив верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.

У 2021 році Україна продовжила реформи, додав єврокомісар із питань розширення та політики добросусідства Олівер Варгеї.

"Після рішення Європейської ради про надання Україні перспективи членства в ЄС та статусу країни-кандидата Україні необхідно продовжити реформи, особливо у сфері правосуддя, верховенства закону, боротьби з корупцією та основних прав. Це, зокрема, ухвалення та реалізація законодавства про процедуру добору суддів Конституційного Суду України, ухвалення всеосяжного стратегічного плану реформи правоохоронного сектору, а також завершення реформи правової бази для національних меншин та ухвалення ефективних механізмів реалізації. ЄС і надалі підтримуватиме Україну на її європейському шляху та об'єднуватиме ці зусилля із зусиллями щодо повоєнного відновлення", – наголосив він.

Основні висновки Єврокомісії, згідно з повідомленням, такі:

• у сфері правосуддя, верховенства права та боротьби із корупцією відбулася низка позитивних подій. Серед них назвали ухвалення законів, спрямованих на перезапуск Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Важливим невирішеним завданням у Єврокомісії називають "термінову реформу КСУ", також там звертають увагу на незавершений конкурс на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, позитивно оцінюють роботу Вищого антикорупційного суду та запуск Бюро економічної безпеки, а також ухвалення закону про Національне антикорупційне бюро;

• реформа системи держуправління – уряд, за оцінкою ЄК, провів її згідно з європейськими принципами державного управління та принципами Організації економічного співробітництва та розвитку, це повернуло систему найму на держпосади на підставі професійних якостей;
• втручання уряду в управління НАК "Нафтогаз" викликало стурбованість Єврокомісії щодо реформи корпоративного управління державних підприємств, новий законопроєкт про корпоративне управління, який пройшов перше читання у Верховній Раді, спрямований на узгодження цієї системи із принципами ОЕСР;

• фінансовий сектор України залишався прибутковим, незважаючи на вплив кризи, спричиненої пандемією коронавірусної інфекції COVID-19, але події в Нацбанку "зберегли стурбованість щодо незалежності центрального банку та банківського нагляду";
• в енергетичній сфері оптовий ринок електроенергії в Україні і надалі функціонував "з деякими ознаками спотворення та маніпулювання ринком", під'єднання до об'єднаної енергосистеми континентальної Європи було пріоритетом для країни;
• прогрес у сфері екологічних реформ був незначним, однак у сфері захисту клімату Україна ухвалила та презентувала свій національно визначений внесок у Паризьку угоду та національну стратегію з адаптації до зміни клімату, розпочато діалог між ЄС та Україною з питань "зеленого" курсу ЄС та "зеленої" трансформації України, також проведено дві розширені робочі сесії у Брюсселі та Києві;
• значного прогресу Україна досягла у цифровій трансформації; в Єврокомісії вказують на ухвалення закону про телекомунікаційний регулятор, це стало "важливим кроком в узгодженні законодавства країни з нормативно-правовими актами ЄС". Цифрова трансформація вже сприяла підвищенню ефективності та прозорості роботи уряду та боротьбі з корупцією.

Європейський союз і надалі підтримуватиме Україну у її комплексній програмі реформ, наголосили автори доповіді.