+5 Київ
Напередодні зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені 1 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта переконував колег знайти шлях обійти угорське вето не лише щодо України, а й щодо інших кандидатів, писало видання. Він запропонував змінити правила ЄС, дозволивши почати офіційні переговори про вступ після схвалення кваліфікованою більшістю, а не одностайно, як зараз.
Однак план Кошти викликав суперечки, ідеться у статті. Попри те, що Орбан є найближчим до нелегітимного президента країни-агресора Росії Володимира Путіна серед європейських лідерів і найбільш ворожим до України, інші глави держав мають зовсім інші мотиви його підтримати – насамперед бажання зберегти своє право вето, зазначає ЗМІ.
Проти ініціативи кілька країн ЄС, зокрема Франція, Нідерланди і Греція, повідомляє медіа. За словами дипломатів, вони побоюються, що зміна правил обмежить їхню можливість блокувати небажані заявки на членство.
Для Греції вкрай важливо зберегти право зупиняти вступ Туреччини, Болгарія хоче контролювати питання Північної Македонії, а Хорватія – Сербії, підкреслює Politico.
За словами високопосадовця ЄС, пропозицію Кошти винесуть на стіл у Копенгагені разом із планом використати заморожені російські активи для допомоги Україні, й "жоден лідер наразі не відповів повним "ні" на цю ідею".
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив виданню, що підтримує будь-які спроби пришвидшити процес, але, на думку авторів статті, противників плану може виявитися більше, ніж прибічників. Вони вважають, що якщо для збереження нинішніх правил Україні й Молдові доведеться чекати місяці чи навіть роки, то багато хто готовий заплатити цю ціну.
Один із дипломатів-високопосадовців ЄС сказав, що в союзі "зовсім не переконані у правильності зміни правил гри під час самої гри" і, "якщо ви введете голосування кваліфікованою більшістю, є великий ризик, що процес стане надто політизованим".
Ще одна складність – для зміни правил потрібне одностайне схвалення всіх 27 країн-членів, включно з Угорщиною.
Попри публічну критику Орбана за блокування України, за зачиненими дверима багато хто у Брюсселі вважає його дії зручним прикриттям для власних вимог: болгари прагнуть блокувати македонців, хорвати – сербів, греки й кіпріоти – Туреччину, а Греція також хоче впливати на Албанію, ідеться в матеріалі.
