Парламентський саміт Кримської платформи. Опубліковано спільну декларацію учасників

Парламентський саміт Кримської платформи. Опубліковано спільну декларацію учасників У першому парламентському саміті Кримської платформи взяло участь приблизно 400 політиків з усього світу
Фото: rada.gov.ua

Учасники першого парламентського саміту міжнародної Кримської платформи, який відбувся у хорватському Загребі, ухвалили спільну декларацію, у якій висловили підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Текст документа 25 жовтня опублікували на сайті Верховної Ради.

У декларації йдеться про те, що учасники саміту засуджують:

  • серйозні й систематичні порушення прав людини і зловживання на Кримському півострові, особливо незаконне або свавільне затримання жителів Криму, зокрема кримських татар, порушення сімейної єдності, насильницький призов українців і кримських татар до російської армії, а також загрози свободі слова, самовираження та віросповідання;
  • протиправну спробу РФ та її проксі сфальсифікувати демократичні інструменти й механізми, такі як нещодавні так звані референдуми в регіонах України, з метою фальсифікації підстав для неправомірних претензій РФ щодо анексії тимчасово окупованих нею територій, як і у випадку із Кримом;
  • мілітаризацію Кримського півострова Росією, яка підриває безпеку і стабільність у ширшому Чорноморському регіоні, порушує свободу судноплавства в Азовському та Чорному морях, завдаючи непосильних збитків не тільки для економіки і сільського господарства України, а й для глобальних постачань продовольства;
  • спроби незаконного вивезення викраденого українського зерна з тимчасово окупованих районів Донбасу до третіх країн;
  • перешкоди для реалізації прав і свобод судноплавства, відповідно до міжнародного права, зокрема перешкоджання вільному проходу суден через Керченську протоку в Азовське море і ширший регіон Чорного моря та назад, що має негативні економічні наслідки для українських портів і міжнародних торговельних потоків;
  • зміну демографічної структури, яка триває в тимчасово окупованому Криму через переселення російських громадян і виселення за межі півострова проукраїнських активістів.

Учасники саміту заявляють, що мають намір:

  • продовжувати політичну, дипломатичну, фінансову, гуманітарну та іншу підтримку України, відповідно до процедур і правової юрисдикції кожного учасника з метою відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, одночасно посилюючи тиск на Росію для припинення тимчасової окупації Криму;
  • реалізовувати на парламентському рівні рішення установчого саміту міжнародної Кримської платформи через консолідацію спільних зусиль. Зокрема, за допомогою повної реалізації та зміцнення політики невизнання незаконної анексії і співробітництва на міжнародних форумах; постійного посилення ефективності чинних обмежувальних заходів щодо Росії й готовності розглянути їхнє подальше розширення з дотриманням відповідних процедур і юрисдикції кожного учасника, якщо розвиток подій в Україні потребуватиме таких дій; сприяння регіональній безпеці та захисту свободи судноплавства;
  • розглянути ефективні та скоординовані дії у сфері економіки й довкілля, спрямовані на пом'якшення наслідків тимчасової окупації Криму;
  • розглянути питання створення постійного міжпарламентського комітету міжнародної Кримської платформи, який міг би давати експертизу національним і міжнародним партнерам, інформувати як на національному рівні, так і на міжнародних майданчиках щодо реальної ситуації у тимчасово окупованому Криму;
  • розробити дієвий механізм вироблення можливих спільних позицій для презентування на міжпарламентських асамблеях і підготовки спільних документів із питань безпеки, прав людини, культурної спадщини, загроз довкіллю, спричинених тимчасовою окупацією Криму;
  • закликати Росію негайно припинити продовження зусиль, спрямованих на зміну демографічної структури тимчасово окупованого Криму через переселення російських громадян;
  • відстоювати на національному рівні необхідну політичну, дипломатичну, гуманітарну, фінансову та іншу підтримку України – жертви російської агресії;
  • працювати з міжнародними парламентськими асамблеями, такими як Європейський парламент, Парламентська асамблея Ради Європи, Парламентська асамблея ОБСЄ, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва й Арабський парламент, із метою ухвалення резолюцій на підтримку парламентського саміту міжнародної Кримської платформи як інструмента міжпарламентських зусиль, спрямованих на деокупацію Криму і Севастополя, а також відновлення територіальної цілісності України.
Контекст

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. "Приєднання" півострова до РФ не визнають Україна й більшість країн світу.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій. На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії стосовно окупованого Криму. Вона відкрита для підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.

23 серпня 2022 року відбувся другий саміт Кримської платформи. В Офісі президента повідомили, що в ньому взяло участь приблизно 60 делегацій. Зокрема, цьогоріч долучилися лідери "Великої сімки", представники Африканського континенту і країн Латинської Америки.

У першому парламентському саміті міжнародної Кримської платформи, який відбувся у Загребі 2425 жовтня взяло участь майже 400 політиків з усього світу. Зокрема, представники парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європейського парламенту, США, Хорватії, Великобританії, Латвії, Естонії, Литви, Чехії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Швеції, Канади та Японії.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати