Політемігрант із РФ Курносова про резолюцію ПАРЄ щодо протидії російській пропаганді: Сподіваюся, вони перейдуть від написання папірців до дії G

Лише ухвалення резолюції ПАРЄ про протидію російській пропаганді буде недостатньо, щоб розв'язати цю проблему, сказала в коментарі виданню "ГОРДОН" політемігрант із РФ, експерт міжнародного аналітичного центру з боротьби із кремлівською пропагандою Continental European Union Club Ольга Курносова.

"У Європи тут дві мети. По-перше, захист власного інформаційного простору в Україні та інших європейських країнах. А по-друге, це робота з інформаційним простором Росії. Останні вибори у РФ показали, що більше ніж половина населення країни за Путіна (президент РФ Володимир Путін. – "ГОРДОН") не голосувала. Навіть незважаючи на всю пропаганду. І з цими людьми можна і потрібно працювати. Мені б хотілося, щоб, крім ухвалення резолюцій, Європа вживала конкретних дій. Кремль почувається впевнено – їм здається, що Захід перш за все завжди буде думати про свої бізнес-інтереси. Тобто вони вважають, що уряди західних країн будуть ухвалювати щодо РФ якісь рішення, але водночас віддадуть перевагу усе спускати на гальмах", – зазначила Курносова.

На її думку, Європа усвідомила ступінь загрози, що йде від Росії, тільки після отруєння екс-офіцера російської розвідки Сергія Скрипаля та його доньки Юлії.

"Щоб перемогти пропаганду, потрібно не просто говорити правду, але й мати канали її поширення. Наприклад, спроби заблокувати Telegram у РФ привели до зростання його аудиторії удвічі. Європа усвідомила, з ким має справу, не так давно. Думаю, це сталося після отруєння Скрипалів. Захід зіткнувся з актами тероризму на своїй території. Сподіваюся, вони перейдуть від написання папірців до дії. Але в Європі все відбувається дуже повільно – занадто довго провертається бюрократичний механізм. І я розумію, Україні прикро, що процес протидії пропаганді РФ було запущено тільки після теракту у Великобританії", – підкреслила Курносова.

25 квітня ПАРЄ ухвалила резолюцію про протидію російській пропаганді. Члени асамблеї рекомендували країнам – членам Ради Європи заснувати органи для відстежування дезінформації і фейків.