Спроби втручання у внутрішні справи України з боку Угорщини продиктовані "реваншистською політикою" місцевих еліт, зокрема прем'єр-міністра цієї країни Віктора Орбана. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.
"На парламентських виборах в Угорщині переміг Орбан. Він матиме монополію в усіх гілках влади. А значить, дістане можливість ведення диктаторської політики не тільки в середині країни. Це торкнеться і зовнішньої політики Угорщини. Очевидно, що спроби втручання у внутрішні справи України – це не популізм, а реваншистська політика угорських еліт. Вони хочуть відродження "великої Угорщини на землях, утрачених нею після розпаду Австро-Угорської імперії. Стратегічний курс Угорщини своїм реваншизмом нагадує курс Росії. Тому вони так добре знаходять спільну мову. Тобто Будапешт висуватиме претензії на території інших держав, де проживають етнічні угорці. Незважаючи на те, що така політика суперечить принципам Євросоюзу, Угорщина буде її дотримуватися. Тим паче, жодних заходів щодо Будапешта Брюссель не вживає", – сказав Перепелиця.
За його словами, у своїх заявах про Україну міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто лише озвучує позицію Орбана.
"Відповідальний за політику Угорщини – прем'єр-міністр. Тому навряд чи Сіярто висловив свою особисту думку. Це позиція Орбана. У Будапешті побоюються, що Київ установить пріоритетність українського громадянства над угорським для жителів Закарпаття, адже вони розраховують на цих людей. У такому разі угорська влада втратить інструмент реалізації своїх далекоглядних планів. Угорщина веде підступну політику, користуючись тим, що Україна зараз ослаблена. Поки ми воюємо з Росією, угорці підвищили рівень своїх амбіцій. Київ намагається знайти компроміс, домовитися. Але влада Угорщини розцінює це як слабкість. У підсумку вони почнуть ставити жорсткіші ультиматуми", – наголосив політолог.
Він зазначив, що, незважаючи на блокування Угорщиною комісії Україна – НАТО, Київ може співпрацювати з іншими членами Альянсу.
"Насправді тут ідеться вже не так про мовні права, як про політичні. І поки ми будемо вести жартівливу політику щодо Угорщини, градус напруги з їхнього боку і далі ростиме. Венеціанська комісія надала висновок, що український закон не порушує прав етнічних угорців у нашій країні. Що ще треба? Тобто Угорщина ігнорує позицію Євросоюзу. Чому тоді ми повинні слухати Будапешт? Зрештою, можна пригрозити закриттям різних фондів на Закарпатті. Деякі з них під виглядом благодійності займаються там підривною діяльністю. Якщо говорити про НАТО, то там є ще 28 членів, які готові співпрацювати з Україною. Обійдемося і без угорців", – резюмував Перепелиця.
Відносини України та Угорщини погіршилися після ухваленого 5 вересня 2017 року у другому читанні та в цілому закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.
19 квітня у Верховній Раді було зареєстровано президентський законопроект, що закріплює підстави набуття і припинення громадянства України. Згідно із законодавчим актом, підставою для припинення українського громадянства буде використання іноземного паспорта під час в'їзду або виїзду з території України.
Також припинення громадянства України може загрожувати тим, хто набув його і протягом двох років після цього не припинив громадянства іншої країни.