Колишній заступник голови Адміністрації Президента Андрій Портнов запропонував політикам і бізнесменам масово ініціювати позови у французькі суди. Оскаржити він пропонує "політично мотивоване вибіркове правосуддя за лінією Інтерполу і міжнародного розшуку". Про це політик написав на своїй сторінці у Facebook.
"Пропоную оцінити доцільність і почати серію судових процесів щодо українських правоохоронців у французьких судах, де розташована штаб-квартира Інтерполу. Ключова ідеологема – недостовірна кореспонденція за сфальшованими кримінальними справами, яку підписують керівні українські чиновники, починає свій злочинний шлях в Україні, а закінчує у французькому Ліоні в офісі Інтерполу", – заявив Портнов.
Він пояснив, що таким чином можна добитися покарання у вигляді грошового штрафу та позбавлення волі для українських правоохоронців.
"Стаття 226-10 КК Франції передбачає за донос або викриття, вчинені проти особи про факт, який призвів до застосування судових, адміністративних або дисциплінарних санкцій, адресований посадовій особі, яка може дати хід застосуванню санкцій, або передати за ієрархією чи компетенцією, покарання у вигляді штрафу в розмірі 45 000 євро і п'яти років позбавлення волі", – стверджує екс-глава Адміністрації Президента.
У Бельгії більш м'яке законодавство, тому потрібно подавати позови саме у Франції, вважає він.
"Це покарання жорсткіше за бельгійське, що передбачає до шести місяців тюремного ув'язнення. Пропоную масово ініціювати судові процеси й обвинувальні вироки для десятків українських слідчих і прокурорів", – резюмував Портнов.
У березні 2014 року ЄС опублікував список українських чиновників, кошти і власність яких підлягала заморожуванню. Серед них був Портнов.
Він подав скаргу на внесення свого імені до санкційних списків у квітні 2014 року. Розгляд тривав із травня 2015 року. Портнов підкреслював, що попереджав українську сторону про небажаність доводити зняття з нього санкцій до суду, оскільки такий випадок може стати прецедентним: ним скористаються "особи, які, дійсно причетні до розкрадання державних коштів". Рішення Суду Європейського союзу про зняття санкцій з Портнова набуло чинності 8 січня 2016 року.
В Україні його підозрюють у тому, що, скориставшись своїм службовим становищем, він очолив кафедру конституційного права в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. За даними слідчих, він жодного разу не з'явився на лекціях, однак отримував зарплату. Справу проти нього відкрили у травні 2014 року. У січні 2015 року Портнова оголосили в розшук, уже в листопаді розшук припинили.
Колишній чиновник заявляв, що виграв кілька позовів про захист честі та гідності у генпрокурора України. Він стверджує, що стосовно нього "жодного обвинувачення на території України або якоїсь іншої країни немає".
15 березня Портнов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що за його позовом кримінальний суд Бельгії виніс вирок, яким визнав винуватим і засудив колишнього першого заступника Генерального прокурора України Олексія Баганця за умисне надання суду недостовірної інформації у 2014 році.