"Працюємо пліч-о-пліч". США узгодили позиції з Україною напередодні переговорів із РФ щодо безпеки

Політика

Держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен 7 січня під час телефонної розмови з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою обговорив російську агресію проти України.

Про це йдеться в повідомленні речника Держдепартаменту США Неда Прайса, опублікованому на сайті американського зовнішньополітичного відомства.

"Він [Блінкен] обговорив потенційну реакцію США та союзників на нарощування військової потужності Росії біля кордону України та майбутні дипломатичні переговори з Росією. Держсекретар наголосив, що "без України не буде розмов про Україну", – зазначив Прайс.

Блінкен розповів у Twitter, що під час розмови з Кулебою "ще раз підтвердив непохитну підтримку України з боку США".

"Ми працюємо пліч-о-пліч з Україною, союзниками по НАТО і партнерами, щоб стримувати подальшу агресію Росії", – написав держсекретар США

За словами Кулеби, Блінкен зателефонував йому після позачергового засідання глав МЗС країн НАТО.

"Блінкен повідомив гарну новину: в Альянсі панує солідарність з Україною. Ми детально узгодили позиції України і США напередодні переговорів із РФ у різних форматах, обговорили двосторонній порядок денний", – повідомив глава МЗС України у Twitter.

7 січня у Брюсселі відбулося позачергове засідання глав МЗС країн НАТО. Зокрема, міністри закордонних справ обговорили нарощування військової потужності Росії в Україні та поблизу неї, а також питання європейської безпеки.

Генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що НАТО готовий вислухати пропозиції Росії щодо безпеки в Європі, але цей діалог має відбуватися в консультаціях з Україною.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них йдеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.