У МЗС заявили, що міністри своїм візитом планують продемонструвати солідарність з Україною на тлі дестабілізаційних дій Росії, зокрема нарощування військової присутності поблизу українських кордонів і масованої російської пропаганди.
"Кулеба і його балтійські колеги обговорять практичні кроки для підтримки суверенітету й територіальної цілісності України, зміцнення безпекової взаємодії, приділять особливу увагу просуванню європейської та євроатлантичної інтеграції", – зазначили в повідомленні.
Дмитро Кулеба 13 квітня у Брюсселі під час спільного брифінгу з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом висловив надію, що спільними зусиллями вдасться запобігти просуванню російських окупантів територією України.
"Як далеко Росія може просунутися? Я нічого не виключаю. Але я вірю, що в нас є зараз усі інструменти не тільки щоб запобігти, щоб Росія хоч один крок уперед зробила, а також примусити її вивести війська з окупованої території", – підкреслив міністр.
Кулеба також заявив, що Україна не хоче війни і не планує "ніякого наступу або ескалації".
Контекст
2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що супротивник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".
1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Прессекретарка президента України Юлія Мендель розповіла 11 квітня, що цього року вже загинуло 26 українських військовослужбовців, 12-го і 13 квітня загинуло ще двоє.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території завдяки введенню регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною найбільша із 2014 року.
Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
Мендель 12 квітня повідомила, що на східному кордоні з Україною РФ розмістила понад 40 тис. військовослужбовців, стільки ж російських військових перебуває в окупованому Криму.
+10 Київ
