+10 Київ
Те, що партія Орбана, незважаючи на відкриту підтримку американських президента Дональда Трампа й віцепрезидента Джей Ді Венса, поступилася опозиційній "Тісі", – це невдача для Білого дому, зазначає видання. Але найсильніший сигнал із Будапешта адресований демократам, тому що усунення Орбана – це нова перемога особливого типу "руйнівної" політики, коли реформаторські кандидати створюють нові партії, ламають старі й виграють вибори, роблячи традиційні політичні структури застарілими, вважає автор статті Александр Бернс.
Лідер "Тиси" Петер Мадяр – приклад такого підходу, однак серед американських опонентів Трампа немає порівнянної фігури, і сама Демократична партія відкидає такий шлях, ідеться у статті. Демократи дотримуються управлінської моделі "зверху вниз", яка привела до походу на вибори Гілларі Клінтон 2016 року, Джо Байдена 2020-го й Камали Гарріс 2024-го. Політична культура демократів "робить ставку на порядок і уникнення конфронтації", а це погано поєднується з епохою потрясінь у вільному світі, констатує Politico.
Американська партійна система сильно захищена від таких "зламів", вважає газета, і повторити у США те, що зробив Мадяр в Угорщині, майже неможливо. Утім, як продемонстрував сам Трамп, "можна "з'їсти" велику партію зсередини – захопити стару структуру, спираючись на масову підтримку, відтіснити її вкорінене керівництво, переформатувати її під себе й заново зацікавити виборців, яким не подобалася колишня версія", вважає ЗМІ.
Якщо демократи хочуть дістати урок, їм варто уважніше придивитися до політиків, які дратують колег у Вашингтоні й кидають виклик партійним босам на місцях, і менше часу гаяти на вимірювання рівня оплесків на заходах для груп інтересів і донорів, робить висновок газета.
