Путін намагається залякати Захід, Україну та ЄС, щоб вони пішли на поступки

Політика

Президент Росії Володимир Путін навряд чи наважиться на широкомасштабне вторгнення в Україну. Про це 12 січня під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму заявив Джон Гербст, директор Центру Євразії Атлантичної ради, посол США в Україні у 2003–2006 роках, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

За словами Гербста, Путін намагається залякати Захід, Україну та Європейський союз, щоб вони пішли на поступки. Переговори США і РФ у Женеві засвідчили, що поступок не буде.

"Я так розумію, що і сьогоднішні переговори в Брюсселі вже завершилися, і ознак, щоб ми здавали позиції, ми також не бачимо. Тепер Путін має вирішити, чи проводити широку агресію проти України, готовий він піти на ці наслідки чи ні. Треба пам'ятати, що вся агресія на сьогодні була спрямована на легкі цілі. І зараз якщо він це зробить, реакція буде набагато потужнішою, ніж була до цього", – сказав експосол.

Гербст вважає, що Путін може вдатися до обмеженої воєнної операції.

"Якщо Путін, скажімо, почне напад на Зміїний острів і таке інше, він розуміє, що будуть дуже серйозні санкції проти Росії. І значне посилення позицій НАТО у Східній Європі. Це такий ефективний тривимірний спосіб реагування на дії Росії", – наголосив експерт.

Він також додав, що команда президента США Джо Байдена серйозно ставиться до економічних санкцій.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня у Держдепартаменті США повідомили, що у січні проведуть переговори з Москвою стосовно вимог щодо "гарантій безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня запланували зустріч представників РФ та ОБСЄ.
Увечері 10 січня у Женеві завершилися переговори США та Росії стосовно вимог Москви щодо "гарантій безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії до Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти в переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики і продовжить ескалацію свого військового нарощування.