+5 Київ
Президент РФ Володимир Путін "піднімає ставки" в ситуації навколо України. Таку думку висловив 3 квітня у Facebook колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
"Три причини, з яких Путін піднімає ставки саме зараз. По-перше, прагнення отримати кращі позиції у торгівлі з новою адміністрацією США. Кремль не може робити це з позиції сили зі США, тому створює тиск на їхніх партнерів, у першу чергу Україну" , – написав дипломат.
Другою причиною він вважає бажання Москви "створити підґрунтя для масштабних провокацій". Серед них Клімкін назвав і військові провокації, і політичні, наприклад, визнання незалежності Донбасу перед виборами в Держдуму восени 2021 року.
"Донбас Росії не потрібен, але тримати його як колонію на кшталт Абхазії є однією з опцій Кремля. Можуть після "Крим наш" піти і на "Донбас наш" під соусом "захисту" російських громадян, яких на окупованих територіях усе більше, – паспорти намагаються "одягнути на голову" майже кожному. Створення зараз тотальної істерії у російських ЗМІ щодо начебто "ворожих" дій України лягає в цю логіку. Так просто в російських ЗМІ маразм не розкручують", – пояснив ексглава МЗС.
Третьою причиною він назвав ситуацію в самій Росії.
"Телевізор" завжди відволікає від "лікарні" та "холодильника". Економічна ситуація в Росії явно не покращується, вакцинація теж не просувається швидко. Шукати зовнішніх ворогів – це типова відповідь усіх імперій на внутрішні негаразди", – зазначив Клімкін.
За його словами, "панікувати точно не слід".
"Ми ж усі точно нічого не боїмося, але розслаблятися теж не варто", – заявив дипломат.
На початку 2021 року загострилася ситуація на Донбасі, де Росія, усупереч доказам, не визнає своєї участі в конфлікті.
Чергове загострення відбулося 26 березня: в районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь із мінометів, гранатометів, великокаліберних кулеметів. Унаслідок обстрілу загинуло четверо бійців ЗСУ. Ще двоє військовослужбовців дістали поранення.
За даними Офісу президента України станом на 1 квітня, від початку року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.
30 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак заявив, що Росія нарощує військову присутність біля кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму. Хомчак наголосив, що українські військові готові дати адекватну відповідь "як у разі ескалації в зоні ООС, так і в разі ускладнення військово-політичної, воєнно-стратегічної обстановки навколо України".
Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що переміщення російських військ територією РФ не має турбувати інші держави, це ніяк не загрожує їм. 2 квітня Пєсков звинуватив українських військових у "провокаціях на Донбасі" і сказав, що ситуація на лінії розмежування "дуже лякає". Коментуючи це, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що протягом останніх кількох тижнів Росія веде системну дезінформаційну кампанію про нібито підготовку Києвом до ескалації на Донбасі. Він запевнив, що Україна прагне до мирного врегулювання.
2 квітня свою підтримку Україні в телефонній розмові із президентом країни Володимиром Зеленським підтвердив американський лідер Джо Байден.
Зеленський заявляв, що українська армія "здатна дати відсіч будь-кому", і це підсилює переговорні позиції України в дипломатичному врегулюванні, якого вона прагне.
