+1 Київ
"З 1 лютого 2022 року планується ввести збір кодів ІПН з одержувачів міжнародних поштових та експресвідправлень. Під приводом підвищення ефективності боротьби з контрабандою держава збирається ретельніше відстежувати, що і в якому обсязі замовляють українці з-за кордону. Верховна Рада України планує прийняти у другому читанні пов’язані законопроєкти №4279 і №4278, зареєстровані ще 28 жовтня 2020 року, деякі норми яких містять відверто суперечливі і, можна сказати, фатальні наслідки для ринку української міжнародної логістики", – зазначено у статті.
Автори матеріалу підкреслюють, що всі учасники ринку об'єдналися проти цих законодавчих ініціатив.
"Усі без винятку експресперевізники та поштові оператори у шоці і виступають єдиним фронтом, чого не було практично ніколи. Компанії вже висловили категоричний протест. "Нова Пошта Глобал", Meest, представники найбільших міжнародних мереж DHL, Fedex, UPS, в тому числі й державна "Укрпошта" попереджають, що законодавче нововведення призведе до токсичних для їхнього іміджу ризиків, зокрема – виникнення операційних колапсів, затримок доставки, масового повернення товарів і збільшення сум компенсації за недоставлені своєчасно відправлення. А головне – буде створено істотний ризик витоку або навмисного зливу персональних даних українців шахраям", – пишуть журналісти "Прямого".
Вони зауважують, що такі законопроєкти можуть бути вигідні українським торговельним мережам, які хочуть обмежити можливості для покупок за кордоном.
"Перевізники і поштовики вважають також, що ініціатори відкрито лобіюють інтереси великого українського ритейлу, який неодноразово намагався обмежити покупки громадянами дешевших аналогів їхніх товарів на міжнародних майданчиках. У середньому великі українські торговельні мережі встановлюють націнку на свої товари у розмірі від 200% до 500%", – зауважують автори статті.
