Політика

Радник голови "Нафтогазу": "Північний потік – 2" навряд чи зможе запрацювати на повну. Для України це початок битви, а не фінал

4 червня 2021, 22.56 Этот материал также можно прочитать на русском

Згідно із законодавством ЄС, не можна навантажувати трубу на 100% одним постачальником газу, зазначили в "Нафтогазі" Фото: EPA

Запуску газопроводу "Північний потік – 2" і подальшому зміцненню енергетичного альянсу ФРН та РФ можна протидіяти, застосовуючи європейське антимонопольне законодавство. Про це в інтерв'ю журналу НВ, опублікованому 4 червня, заявив радник голови НАК "Нафтогаз України" щодо співпраці з міжнародними організаціями Мирон Василик.

"Тому я не впевнений, що "Північний потік – 2" зможе запрацювати на потрібній потужності", – зазначив Василик.

Він сказав, що згідно із законодавством ЄС, усі країни союзу мають паритет, рівні голоси й у них має бути рівний доступ до ринків і транспортування газу.

"За законодавством, не можна завантажувати трубу на 100% одним постачальником, і є навіть рішення, за яким "Газпром" у ряді випадків мав зменшити свої потужності вполовину. Тому для України точно це початок битви, а не фінал", – підкреслив Василик.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня підтвердив це.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, які беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" буде скасовано. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США й особисто президента Байдена.