За її словами, шанс є, але "він дуже обмежений у часі".
"Зараз іде гра на випередження. Карти – у руках Конгресу (США. – "ГОРДОН"), Україна робить усе можливе, щоб вони зіграли", – зазначила Заліщук.
4 червня президент РФ Володимир Путін заявив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2". За словами Путіна, російський "Газпром" готовий до заповнення газом "Північного потоку – 2".
Водночас в Україні головні надії пов'язують із діями Вашингтона. Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" запровадження нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично завершено". У Конгресі США засудили зупинення санкцій проти оператора газогону – компанії Nord Stream 2 AG.
На думку старшого наукового співробітника Атлантичної ради у Вашингтоні Андерса Аслунда, Київ усе ще може заблокувати добудову "Північного потоку – 2".
"Але для цього Україна – Офіс президента, Міністерство закордонних справ, "Нафтогаз", Оператор ГТС – повинні як мінімум виступити єдиним фронтом у переговорному процесі, у якому з іншого боку столу присутні найрізноманітніші гравці: від Демократичної партії США до партії "Зелені" у Німеччині", – підкреслив Аслунд у коментарі НВ.
Контекст
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, будівництво поновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня підтвердив це.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газогону.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газогону, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.
Під час візиту в Україну 2 червня членкиня комітету з міжнародних справ при Сенаті США Джинн Шахін висловила надію, що Конгрес США ухвалить 2021 року додатковий пакет санкцій стосовно "Північного потоку – 2". "Далі будуть розглядати інші засоби впливу на його будівництво, коли його завершать, як можна буде впливати на його подальшу експлуатацію, оскільки перед його запуском в експлуатацію він має одержати дозволи та ліцензії для цієї експлуатації", – говорила сенаторка-демократка від штату Нью-Гемпшир.
-1 Київ
